Інноваційні технології

         Інтерактивні методи навчання в початковій школі

                                                            Дай мені рибку, і я буду їсти її весь день,

                                                            навчи мене ловити рибку, і я буду їсти її 
                                                            протягом  всього життя.

                                                                                                 Східна народна мудрість.

   Одним з основних методичних інновацій є інтерактивні методи навчання. Слово "інтерактив” прийшло до нас із англійської мови "interаct”. "Inter” – це "взаємний”, "act” – діяти. Інтерактивне навчання – діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя і учня.

                 

  Мета інтерактивного навчання – створювання комфортних умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість, що робить продуктивним сам освітній процес.  

 Суть інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це базується на співпраці, взаємо - навчанні: вчитель – учень, учень – учень. При цьому вчитель і учень – рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання. Інтерактивна взаємодія виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншим, однієї думки над іншою. Під час такого спілкування учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати обґрунтовані рішення.

  Застосування інтерактивного навчання здійснюється шляхом використання фронтальних та кооперативних форм організації навчальної діяльності учнів, інтерактивних ігор та методів, що сприяють навчанню вміння дискутувати. Найбільш уживаними стали:

·       при фронтальній формі роботи такі технології: мікрофон, "мозковий штурм”, ажурна пилка, "незакінчене речення”;

·       при кооперативній формі: робота в парах ("Облич до обличчя”, "Один – удвох – усі разом”), робота в малих групах, акваріум;

·       інтерактивні ігри: "Рольова гра”, "Драматизація”, "Спрощене судове слухання”;

·       технології навчання у дискусії: метод "Прес”, "Обери позицію”.

     Виходячи з вищезазначеного, на практиці необхідно використовувати інтерактивні форми в цілому, або ж взявши елементи, які більш доцільні до певного класу. Саме інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, зв’язне мовлення; формувати критичне мислення; виявляти і реалізувати індивідуальні можливості. При цьому навчально-виховний процес організовується так, що учні шукають зв’язок між новими та вже отриманими знаннями; приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити "відкриття”, формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів; навчаються співробітництву.

  ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ

1.     Технологія "Незакінчене речення” 

(Я дякую своїй Батьківщині (родині, школі) за ..., бажаю їй ...  .

2.     Технологія "Мікрофон”

Завдання: поставити питання за своєю темою для іншої групи, але таке яке, сьогодні ще не звучало.

Діти беруть мікрофон і запитують

 Частіше використовуючи ті питання які чули на попередніх уроках.

  Учитель ставить питання – учні відповідають.

3.     Технологія "Дерево рішень”

Проблема "Ознаки живого організму”, рішення  - дихання, живлення, розмноження, народження, ріст, смерть тощо.

Проблема "Умови існування живого організму”, рішення – світло, тепло, повітря, вода, їжа, земля тощо.

4.     Гра "Реклама на телеканалі”

Робота в групах. Кожна група вибирає картку, де вказана тема реклами.

Ми – пішоходи. Моя Батьківщина. Моя родина. Моя школа.

5.     Гра "Ключовий момент”.

Тест –перевірка знань (тестування)

6.     Технологія "Робота в групах”

Гра "Дослідники”:

 дослідіть текст, порахуйте, скільки разів у ньому зустрічається слово "калина” і тому подібне.

    7. Технологія "Мозкового штурму” – довести, пояснити.

 Мозковий штурм є прекрасний метод для використання досвіду учнів з метою розв’язання проблем та розробки ідей. Мозковий штурм спрацьовує найкраще в  групах по 5 –7 осіб.

  Основні пункти

   Чітко визначте проблему або тему для мозкового штурму. Працюйте в колі.

   Виберіть лідера, який веде обговорення і заохочує появу нових ідей. Він повинен заохочувати кількість, а не якість ідей.

     Правила мозкового штурму є такі.

1.     Жодної критики!

2.     Запозичення інших ідей є нормальним явищем.

3.     Бажана велика кількість ідей.

4.     Оцінка приходить пізніше.

Щоб вдосконалити якість ідей, надайте час дітям, щоб вони написали свої ідеї спочатку індивідуально.

8.   "Банани”

Вправа допомагає зламати стереотипи робити роботи лівої мозкової півкулі, логічного, раціонального мислення. Використовується як розминка.

(Напис на дошці: ШБІАСНТЬАЛІНТЕИР.)

Хмаро орієнтовані технології в навчально-виховному просторі

Широке впровадження комп'ютерних технологій в усі сфери людської діяльності – в науку, виробництво, освіту, побут означає настання нової, комп'ютерної ери.

Сьогодні володіння навичками роботи з ЕОМ є другою грамотою. Але комп’ютеризація освіти – це не тільки забезпечення комп’ютерної грамотності або вивчення одного-двох мов програмування та основ інформатики. Це в першу чергу засіб для збільшення продуктивності праці викладачів та учнів, спосіб підвищення ефективності та інтенсифікації навчання і самонавчання. Комп’ютерні технології можна трактувати у вузькому і широкому значенні слова. Перше означає застосування комп’ютера як засобу навчання, друге – багатоцільове використання комп'ютера в навчальному процесі. У той же час не вщухають суперечки про роль та функції комп'ютерів, що використовуються в цілісній системі навчання.

Комп’ютер дозволяє будувати навчання в режимі діалогу, реалізовувати індивідуальне спілкування з учнем, що спирається на його модель і базові знання.

Система, складова комп’ютерної технології навчання, включає технічне (власне комп’ютер), програмне та навчальне забезпечення. З точки зору дидактики ядро комп'ютерної технології становить навчальне забезпечення [2].

Для реалізації діалогу з’явилася потреба в дружньому інтерфейсі з користувачем. Особливо ускладнилася структура навчальної системи в міру зростання її інтелектуальності. Були створені програми для обліку історії навчання конкретного учня (студента), для побудови його моделі.

Метод використання хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища в процесі навчання гуманітарних дисциплін є новим досягненням у навчанні.

З’явився новий вид utility computing – сфера комп’ютерних послуг спільного використання, які тепер прийнято називати «хмарними» (cloud computing). [3].

Поширення хмарних ІКТ породжує нові – хмаро орієнтовані – технології навчання, що пропонують систему нових засобів, оновлених методів і форм організації навчання й управління навчальною діяльністю.

Суттєвою відмінністю хмаро орієнтованих ІКТ від хмарних ІКТ є можливість автономної роботи термінальних засобів (як спеціально виготовлених, так і пристосованих), що дозволяє у їх якості використовувати усі наявні засоби ІКТ- інфраструктури вітчизняних ВНЗ.

Щоб забезпечити діяльність, на базі хмаро орієнтованих ІКТ має бути реалізовано комунікаційне середовище, персональне сховище даних, загальне сховище, сховище навчальних матеріалів і науково-дослідницьких проектів.

Зорієнтованість хмаро орієнтованих ІКТ навчання на повсюдний і відкритий доступ розширює можливості співпраці суб’єктів навчального процесу, зокрема, у спільному плануванні і реалізації різних видів навчальної діяльності і спільній розробці й тестуванні програмного забезпечення, організації комп’ютерного експерименту, що є невід’ємною складовою навчального процесу з інформатичних дисциплін.

Наприклад, під час вивчення теми «Види словосполучень» дітям пропонується завдання розглянути теоретичний матеріал, який подано у вигляді фреймових структур. Учням пропонується, переписавши у зошит таблицю, заповнити порожні слоти. Наступний вид діяльності практичний, подаються завдання пошукового характеру: вказати види словосполучень, дібрати відповідні схеми.

Діти, опрацювавши матеріал, залишають повідомлення. Викладач має можливість скорегувати роботу учня та дати оцінку виконаній роботі. Жоден учень не залишається без уваги.

На підставі вищевикладеного можна стверджувати, що основна мета комп'ютерних технологій: підготувати молоде покоління до життя в інформатизованому суспільстві, де переважають різні види діяльності з обробки інформації та провідне місце у всіх галузях виробничої та наукової діяльності належить подібним технологіям; підвищити ефективність освітнього процесу шляхом впровадження засобів інформатизації, до яких в першу чергу належить комп’ютер. У навчальному процесі комп’ютер може бути і об’єктом вивчення, і засобом навчання.

Використана література

1.                     Бех І. Д. Особистісно-орієнтований підхід у вихованні / І. Д. Бех // Професійна освіта: педагогіка і психологія / За ред. Тадеуша Левовицького, Іоланти Вільги, Івана Зязюна, Неллі Ничкало // Польсько-український журнал. – К. : Ченстохова, 2000. – 486 с.

2.                     Соснова М. Особливості застосування мультимедіа на уроках української мови / М. А. Соснова / Наукові записки. Випуск 132. – Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2014 – С. 151-154.

3.                     Vaquero L. M. A Break in the Clouds: Towards a Cloud Definition / Luis M. Vaquero, Luis RoderoMerino, Juan Caceres, Maik Lindner // ACM SIGCOMM Computer Communication Review. — 2009.— Vol. 39. — Iss. 1. — P. 50–55.

Впровадження інтерактивних технологій в початковій школі.

Початкові класи - це особливі учні. Перед учителем кожен день стоїть завдання, як змусити учнів слухати на уроці, за допомогою яких засобів і методів запалити в їхніх очах допитливий вогник спраги знань, щоб він не згас ще в школі. Чи можливо це? Адже ще древні римляни говорили, що корінь навчання гіркий. Але навіщо вчити з гіркими й марними слізьми тому, чому можна навчитися світло, радісно, ​​без надриву і примусу.

Якщо цікаво побудувати урок, корінь навчання може змінити свій смак і навіть викликати цілком здоровий апетит.  Багато прийомів і методів, які вчителя початкової школи застосовували здавна, наділи інші наряди, придбали сучасне звучання - технології інтерактивного навчання.  У педагогіці розрізняють кілька моделей навчання, я зупинюсь на  інтерактивній : інтерактивна - inter (взаємний), act (діяти).
Процес навчання здійснюється в умовах постійного, активної взаємодії всіх учнів. Учень і вчитель є рівноправними суб'єктами навчання.
Використання інтерактивної моделі навчання передбачають моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем.
Виключається домінування будь-якого учасника навчального процесу, навіть якщо він і учитель.
Технологій інтерактивного навчання існує величезна кількість:

          Робота в парах.

          Ротаційні (змінні) трійки.

          Карусель.

          Робота в малих групах.

          Акваріум.

          Незакінчене пропозицію.

          Мозковий штурм.

          Броунівський рух.

          Дерево рішень.

          Суд від свого імені.

          Рольова (ділова) гра.

          Метод прес .

          Займи позицію.

         Дискусія.

         Дебати.

Кожен учитель може самостійно придумати нові форми роботи з класом, видозмінювати існуючі . Часто використовую на уроках роботу в парах, коли учні вчаться ставити один одному питання і відповідати на них. Дуже подобається дітям такий вид роботи, як Карусель, коли утворюється два кільця: внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє кільце-це сидять нерухомо учні, а внутрішнє - учні через кожні 30 секунд змінюються. Таким чином, вони встигають проговорити за кілька хвилин декілька тем і постаратися переконати у своїй правоті співрозмовника.
Технологія Акваріум полягає в тому, що кілька учнів розігрують ситуацію в колі, а інші спостерігають і аналізують.
Броунівський рух припускає рух учнів по всьому класу з метою збору інформації за запропонованою темою.
Дерево рішень - клас ділиться на 3 або 4 групи з однаковою кількістю учнів. Кожна група обговорює питання й робить записі на своєму «дереві» (аркуш ватману), потім групи міняються місцями і дописують на деревах сусідів свої ідеї.
Знайомі герої казок стають учасниками судового процесу.
Часто використовую і таку форму інтеракції, як, «Займи позицію».
Зачитую якесь твердження і учні повинні підійти до плаката зі словом «ТАК» або «НІ». На першому етапі авторитет добрих учнів був вирішальним.
Але треба було пояснити свою позицію, бажаючих підійти до плакату ставало менше, але й позиція твердіше. З кожним уроком цікавість і бажання повідомити свій вибір перемагало і група біля дошки росла.
Інтерактивна творчість вчителя й учня безмежна. Важливо тільки вміло направити його для досягнення поставлених навчальних цілей.
Багато основних методичних інновацій пов'язані сьогодні із застосуванням інтерактивних методів навчання. Інтерактивне навчання - це, перш за все, діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя і учня.
Слід визнати, що інтерактивне навчання - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, вона має на увазі цілком конкретні та прогнозовані цілі. Одна з таких цілей полягає у створенні комфортних умов навчання, таких, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним сам процес навчання, учні мають можливість розуміти і рефлектувати з приводу того, що вони знають і думають. Причому, відбувається це в атмосфері доброзичливості та взаємної підтримки, що дозволяє не тільки отримувати нове знання, але й розвиває саму пізнавальну діяльність, переводить її на більш високі форми кооперації та співпраці.
Сучасному вчителю слід пам'ятати, що комп'ютер щільно увійшов у життя дитини, і для активної взаємодії всіх учнів на уроці застосування ІКТ
дасть незрівнянно якісний результат. Такі уроки особливо актуальні в початковій школі.
Учні молодших класів мають наочно-образне мислення, тому дуже важливо будувати їх навчання, застосовуючи якомога більше якісного ілюстративного матеріалу, залучаючи до процесу сприйняття нового не тільки зір, але і слух, емоції, уяву. Тут, до речі, доводиться яскравість і цікавість комп'ютерних слайдів, анімації. Такі уроки цікаві, продумані, мобільні. Комп'ютер дає можливість використовувати практично будь-який матеріал, немає необхідності готувати до уроку масу енциклопедій, репродукцій, аудіо-супроводу - все це вже заздалегідь готове і містяться на маленькому компакт-диску або на флеш-карті. Все це сприяє активізації пізнавальної сфери учнів, успішному засвоєнню навчального матеріалу, сприяє психічному розвитку дитини.
Враховуючи психологічні особливості молодшого школяра, робота з використанням ІКТ повинна бути чітко продумана і дозована, виконуючи освітню функцію, дана технологія повинна допомогти дитині розібратися в потоці інформації, сприйняти її, запам'ятати, але не підірвати здоров'я.

Розвиток успішної компетентної особистості молодших школярів засобами інноваційних технологій.  

 Інноваційні форми і методи дають можливість створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою необхідність, зможе розкрити свої здібності й продемонструвати знання, відчути впевненість в собі.

 Пріоритетом педагогічної діяльності є сформувати компетентну особистість молодшого школяра на основі розвитку пізнавального інтересу, навчити самостійно мислити, озброїти необхідними для цього знаннями, вміннями та навичками.

   Головний об’єкт під час навчання - творча особистість учня. Тому в своїй роботі велику увагу приділяю розвитку творчих здібностей школярів, формуванню їх пізнавальної активності. На кожному уроці здійснюю диференційований та індивідуальний підхід до учнів. Для цього використовую різнорівневі завдання з предметів. Привчаю дітей до самоконтролю і взаємоконтролю. Практикую різні форми оцінювання знань, умінь і навичок учнів. До оцінювання знань часто залучаю учнів, що сприяє підвищенню їх активності.

   Працюючи в пошуку найбільш результативних методів роботи, прийшла до висновку, що процес формування вмінь і навичок стає набагато результативнішим, якщо організувати навчання у співробітництві, яке ґрунтується на спільній діяльності і взаєморозумінні вчителя і учнів. Саме таке навчання, з використанням інноваційних технологій, сприяє формуванню ключових компетентностей  учнів, підвищує інтелект дитини, зміцнює її віру у власні здібності, стимулює активність і творчість.

   П’ятий рік працюю над проблемною темою «Впровадження інтерактивних технологій  на уроках в  початкових класах», але і збираю та систематизую науково – методичний матеріал щодо застосування ІКТ на своїх уроках, знайомлюсь з досвідом роботи колег, які застосовують інноваційні технології.   Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє  перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. У своїй роботі використовую мультимедійні презентації. З допомогою презентації стараюсь не тільки продемонструвати матеріал з теми, яка вивчається, а й розвивати у школярів творче, логічне та алгоритмічне мислення, оскільки всі презентації будуються за єдиною логічною схемою.

  Шляхом застосування мультимедійних засобів на уроці одержую дві основні переваги - якісну і кількісну. Якісно нові можливості очевидні, якщо порівняти словесні описи з безпосереднім аудіовізуальним уявленням. От чому краще "один раз побачити, ніж сто разів почути". А застосування мультимедіа дає змогу об'єднати текст, звук, графічне зображення, відео зображення та ще й улюблену дітьми анімацію (мультиплікацію). Таким чином, використання на  уроках відео проектів, мультимедійних презентацій допомагає мені наблизити дітей до життя і відповідно досягнути на уроці відповідних  результатів.

   Мультимедійні презентації просто незамінні на всіх уроках . З їх допомогою учні віртуально подорожують у будь-який куточок рідного краю і далеко за його межі, можуть ознайомитись зі знахідками старовини, побачити побут, спосіб життя людей, їх основні види занять. Діти можуть побачити фрагменти історичних і документальних фільмів, мультфільмів, які допомагають збагатити навчально-виховний процес яскравими враженнями.

   Надзвичайно ефективними виявляються уроки математики, забезпечені мультимедійною підтримкою. Особливо показовим є вивчення задач на рух, які викликають у дітей багато труднощів. Коли учень бачить на екрані, як рухаються автомобілі навздогін чи з відставанням, що відбувається з човном, який пливе за течією чи проти течії та ін., багато питань відпадає дуже швидко. Не менш ефективними є дані уроки у 1 класі, пояснюючи дії додавання і віднімання, задачі, де яскраво можна зобразити приліт і відліт птахів, розцвітання та в’янення квітів. За допомогою слайдів, створених у програмі Power Point, демонструю приклади, схеми задач, ланцюжки для усної лічби, математичні розминки. (Слайд 2)

   Для уроків природознавства використовую презентації-фільми. Презентація з використанням анімації допомагає не тільки скласти яскравий емоційний і в той же час науковий образ, а й активізує пізнавальну діяльність учнів і допомагає в роботі над формуванням поняття за його запам’ятовуванням. Анімаційні ефекти дають змогу продемонструвати учням, як здійснюється кругообіг води у природі, рух Землі навколо Сонця. ( Слайд 3)

   На уроках освітньої галузі «Мова і література» мультимедійні презентації відіграють велику навчальну функцію, де творчими яскравими схемами і таблицями стараюсь легко зобразити найскладніші теми.  Особливо цікавими стають уроки читання, коли за допомогою презентацій можна показати портрети письменників, місця, де вони жили і творили, інсценізування окремих епізодів, складання плану, словникова робота,  чистомовки, скоромовки. І перевірити знання простіше: тести, кросворди, ребуси, шаради – все робить урок захоплюючим, а отже, таким, що запам’ятовується. 

   Незамінними є мультимедійні помічники і на уроках образотворчого мистецтва, трудового навчання де особлива увага звертається на творчий розвиток учнів. На цих уроках цінними є  електронні підручники, де  Фарба та Олівець надають урокові надзвичайно казкового забарвлення,  в яких можна зіставити всі види мистецтва і показати їх велич доповнюючи одне одного.

   Використання даної технології на уроках допомагає мені у вирішенні багатьох питань, а саме:

- якість зображення - яскраве, чітке і кольорове;

- зручне пояснення виду роботи з різним приладдям;

- детальне пояснення матеріалу або розгляд лише базових питань теми залежно від підготовленості учнів;

- коригування темпу й об'єму навчального матеріалу;

- значне підвищення рівня використання наочності на уроці;

- зростання продуктивності уроку;

- встановлення міжпредметних зв'язків;

- зміна ставлення до ПК: діти починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь-якій області людської діяльності, а не лише як засіб для гри.

   У своїй роботі мультимедійні презентації практикую на різних уроках і на окремих етапах. Не залишаю поза увагою і вправи для очей. і хвилину відпочинку, яка, на мою думку, має бути звичайною рухавкою під музику. Для того, щоб зробити її привабливішою, використовую презентації з героями, які показують різні рухи учням. ( Рухавки додаються на CD-диску  )

   Слід акцентувати увагу і на важливій ролі мультимедіа  в позаурочній діяльності.

   Матеріальне забезпечення черпаю у компанії «Нова школа», «Освітній портал», де постійно оновлюється база електронних підручників; у передових вчителів-методистів; через мережу Інтернет, а також створюю власні презентації.

  Але хочу зазначити, що я не захоплююсь надмірним використанням комп’ютера. Усе корисне в міру. Комп'ютер не повинен замінювати такі традиційні засоби навчання, як крейда, дошка, олівець, зошит, ножиці тощо. Він є лише одним з інструментів навчання, яким повинен оволодіти учень. Використання ІКТ у навчальному процесі початкової школи повинно відповідати дидактичним аспектам. Усі ці засоби - програмні продукти, навчальні платформи тощо - мають бути оцінені та застосовані відповідно певним цілям уроку.

  Учні початкових класів добре навчаються лише за умови, коли їм цікаво, коли вони переживають хоча б невеликий успіх. Тож, із перших днів навчання дитини в школі, намагаюся створити ситуацію успіху, підбадьорити учня, що зазнав невдачі, похвалити навіть за незначний крок уперед.

  Отже, традиційний урок поступається уроку з використанням інноваційних технологій, як в цікавості, інформаційності, так і в результативності.

    Тому застосування інноваційних технологій у початковій школі створює широкий спектр можливостей для реалізації дидактичної мети, розвитку творчості, формування образного мислення та виховання любові

Формування інформаційної компетентності учнів початкових класів.
  Ключові компетентності учнів початкових класів

•         вміння вчитися;

•         загальнокультурна;

•         громадянська;

•         здоров’язбережувальна;

•         компететності з ІКТ;

•         соціальна.

  Вміння вчитися

•         Учень вміє вчитися, якщо він визначає сам або приймає мету, яку ставить вчитель, відповідно до неї планує і виконує необхідні дії, контролює та оцінює  свої результати.

•         Навчальна діяльність визріває в надрах ігрової і лише поступово стає провідною.

  Вміння вчитися

•         організовувати своє робоче місце;

•         орієнтуватися у часі та берегти його;

•         планувати свої дії;

•         доводити роботу до кінця.

Загальнокультурна компетентність

—  духовно – моральні основи життя людини.

—  особливості національної і загальнолюдської культури в побутовій і культурно – дозвіллєвій сфері.

—  культурологічні основи сімейних, соціальних, суспільних явищ.

—  роль науки та релігії в житті, засвоєння наукової картини світу.

    Громадянська компетентність

•         усвідомлення своєї належності до різних елементів природного, етносоціального й соціально-культурного середовищ.

•         знання своїх прав і обов’язків.

•         здатність екологічно мислити.

•         бережливе ставлення до природи, до людей, до самого себе.

Здоров’язбережувальна компетентність

•         уявлення і поняття про здоров’я, здоровий спосіб життя та безпечну поведінку;

•         усвідомлення здоров’я як вищої життєвої цінності;

•         взаємозв’язок організму людини з природнім і соціальним оточенням;

•         удосконалення фізичної, соціальної, психічної та духовної складових здоров’я;

•         дбайливе ставлення до свого здоров’я:        здорове харчування, розпорядок дня, гігієнічний догляд за тілом, загартовування.

Компететності з ІКТ

•         Здатність учня орієнтуватися в інформаційному просторі, володіти і оперувати інформацією. Уміти опрацьовувати інформацію на підставі аналізу, синтезу, порівняння; уміти працювати з комп’ютером.

•         Вміння добувати, осмислювати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел,  користуватися різноманітною довідковою літературою.

•         уміти працювати з підручником, словниками, пам’ятками; уміти користуватися    художньою літературою, картами, таблицями, репродукціями

Соціальна компетентість

•         Проектувати стратегії свого життя з урахуванням інтересів та потреб різних соціальних груп, індивідумів, відповідно до соціальних норм та правил, наявних в українському суспільстві;

•         Продуктивно співпрацювати з різними партнерами в групі  та команді, використовувати різні ролі й функції в колективі, проявляти ініціативу, підтримувати та керувати власними взаєминами з іншими;

•         Конструктивне розв’язання конфліктів, досягнення консенсусу, брати на себе відповідальність за наслідки вчинків.

              Задача сучасної освіти - підготувати підростаюче покоління до життя й професійної діяльності в новому, високорозвиненому інформаційному середовищі, ефективному використанню її можливостей. Перетворення сучасної цивілізації в інформаційне суспільство актуалізує, перш за все, проблему формування інформаційної компетентності особистості, яка стає визначальним чинником ефективності її трудової діяльності і повсякденного життя. Відмінною рисою освітніх стандартів, що розробляються сьогодні є новий підхід до формування змісту та оцінці результатів навчання на основі принципу: від «знаю і вмію» - до «знаю, вмію і вмію застосовувати на практиці».

       Однієї з найважливіших ключових компетентностей молодших школярів є інформаційна компетентність. З перших днів навчання в школі учнів необхідно вчити працювати з різними джерелами інформації, тому що робота з інформацією (текстовою, ілюстративною, графічною, звуковою) у наш час стає необхідним інтелектуальним умінням. Показниками сформованості інформаційної компетентності є комп'ютерна грамотність учнів, уміння користуватися різними джерелами інформації, критично оцінювати й аналізувати її вірогідність, а також уміння переводити інформацію з одного виду в іншій. Молодші школярі здобувають перший досвід дослідницької діяльності, спрямованої на одержання нової інформації. Під час організації цієї роботи в початковій школі необхідно враховувати вікові психолого-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Бажання досліджувати виникає тоді, коли об'єкт викликає інтерес. Завдання вчителя – підвести дитину до ідеї, у якій вона максимально реалізується як дослідник, розкриє кращі сторони свого інтелекту, одержить нові корисні знання, уміння й навички. Мистецтво педагога й полягає в тому, щоб допомогти школяру зробити такий вибір, який він вважав би своїм. Ефективність будь-якого уроку при компетентнісному підході визначається не тільки тим, який обсяг інформації на уроці вчитель намагався дати дітям, а, насамперед тим, що саме вони взяли в процесі навчання для життя. Учнем можна назвати не того, кого вчитель учить, а того, хто в нього вчиться. Головне завдання вчителя початкових класів – активізувати навчальне заняття, створити умови для включення учнів у роботу на всіх етапах діяльності, у дослідження, у пошук з відкриття нових знань. Активне використання проектної діяльності в початковій школі формує в дітей уміння вирішувати актуальні для них проблеми. Важливим є те, що діти вчаться використовувати наявні в них знання, уміння. Поряд із цим, недостача знань спонукає дітей використовувати всі наявні ресурси: словники, довідники, Інтернет тощо. Необхідно навчити дітей, знаходячи потрібну інформацію під час роботи з різними джерелами, критично оцінювати інформацію, виявляючи її вірогідність. Сучасний урок відрізняється інформаційною наповненістю, збільшенням частки самостійної навчальної діяльності учнів з різними джерелами інформації, високою інтерактивністю взаємодії учасників освітнього процесу, тобто, з використанням інформаційних технологій стає творчим та значно розширюється освітній процес. Компетентнісний підхід об'єктивно відповідає й соціальним очікуванням у сфері освіти, і інтересам учасників освітнього процесу. Формуючи інформаційну компетентність учнів початкової школи, забезпечується розвиток компетентності їх особистості та підготовка до успішного життя в сучасному суспільстві.

Тому на уроках намагаюся використовувати різні форми організації навчальної діяльності: індивідуальні, парні, групові і т.д. Такі форми роботи дають можливість залучати до роботи не тільки творчих, здібних дітей, а й учнів, у яких виконання деяких завдань викликає труднощі. Використання завдань, пов’язаних з аналізом таблиць, схем, діаграм, графіків тощо.

Застосування ІКТ допомагає при роботі в групах включати завдання складнішого характеру та виконувати більшу кількість вправ. 

Тому для активізації пізнавальної діяльності використовую ресурси мережі Internet. Наприклад, на за допомогою  сервісу Web 2.0 http://learningapps.orgможна створити безліч вправ та тестів, за допомогою яких учні в ігровій формі мають змогу повторити або узагальнити матеріал. Це можуть бути вправи з вибором правильної відповіді, вікторини, послідовності, розподіл та за заповнення. Розроблені вправи також розміщую на власному блозі, щоб учні мали можливість заздалегідь підготуватись самостійно і пригадати основне з теми, яка вивчається. Це можуть бути завдання на класифікацію,  пазли, кросворди, та ін., які постійно змінюю відповідно до тем.

Використання ІКТ на уроках як засіб підвищення якості навчальних досягнень учнів.

Мета доповіді: познайомити вчителів з основами використання

інформаційно-комунікаційних технологій;сприяти усвідомленню методики використання ІКТ в початковій школі.

В доповіді ми висвітлимо питання:

1.    Актуальність проблеми.

2.    Теоретичні основи ІКТ.

3.    Особливості уроку з використанням ІКТ.

4.    Санітарно-гігієнічні вимоги до проведення занять з використанням ІКТ.

5.    Оформлення презентації.

Інформатизація освіти - один з основних напрямів процесу інформатизації, продиктований потребами сучасного суспільства, у якому головним рушієм прогресу є індивідуальний розвиток особистості. Вона має забезпечити впровадження в практику програмно-педагогічних розробок, спрямованих на інтенсифікацію навчального процесу, вдосконалення форм і методів організації навчання.

Основною метою всіх інновацій в освітній галузі є сприяння переходу від механічного засвоєння учнями знань до формування вмінь і навичок самостійно здобувати знання. Успішність розв’язання цього завдання значною мірою залежить від мети використання комп’ютера в навчальному процесі, якості й можливостей програмного забезпечення та від того, яке місце посяде комп’ютер в системі дидактичних засобів.

Запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у початковій ланці – це не данина моді, а необхідність сьогодення, оскільки більшість дітей ознайомлюються з комп’ютером набагато раніше, ніж це їм може запропонувати школа. Ні для кого вже не є новиною необхідність широкого застосування електронних засобів навчання під час вивчення будь-якого предмету.

Це – навіть, не твердження, а практично догма, якої вимагає час. Адже вчителю у його прагненні зацікавити, сконцентрувати увагу учнів на вивчення свого предмету доводиться конкурувати з чудово організованим світом мас-медіа.

Крім того, витрачаючи великі кошти на придбання комп’ютера для дитини з метою,насамперед,забезпечити нащадка гарним засобом навчання, багато хто з батьків не розуміє, що сам по собі комп’ютер – це своєрідна tabula rasa, яка буде виконувати лише ті функції, які у неї закладуть, тому дуже часто комп’ютер стає не помічником у навчанні, а потужною, часом – непереборною перепоною останньому, коли у дитини виникає ігрова або Інтернет залежність.

Тому саме вчитель має виховувати бажання застосовувати улюблену іграшку для здійснення навчання.

Що ж таке ІКТ?

Технологія – це наука про способи розв’язання задач людства за допомогою технічних засобів.

Педагогічна технологія – це науково обґрунтована педагогічна система, яка гарантує досягнення певної навчальної мети через чітко визначену наперед визначений кінцевий результат.

Будь-яка педагогічна технологія - це інформаційна технологія, оскільки основу технологічного процесу навчання складає отримання і перетворення інформації.

Більш вдалим терміном для технологій навчання, що використовують комп'ютер, є комп'ютерна технологія.

Комп'ютерні (нові інформаційні) технології навчання - це процес підготовки і передачі інформації, засобом здійснення яких є комп'ютер.

Отже:

Інформаційно-комунікаційна технологія навчання (ІКТ) – це сукупність методів і технічних засобів реалізації інформаційних технологій на основі комп’ютерних мереж і засобів забезпечення ефективного процесу.

Інформаційні технології стають потужним багатофункціональним засобом навчання. Їх використання привчає учня жити в інформаційному середовищі, сприяє залученню школярів до інформаційної культури.

Об’єктом методики використання ІКТ у навчальному процесі початкової школи є процес навчання молодших школярів в умовах сучасних загальноосвітніх закладів.

Предметом методики використання ІКТ є педагогічні, санітарно-гігієнічні та технічні умови, за яких застосування ІКТ підвищує ефективність навчання.

Сьогодні, з огляду на сучасні реалії, вчитель повинен вносити в навчальний процес нові методи подачі інформації. Виникає питання, навіщо це потрібно?

Мозок дитини, налаштований на отримання знань у формі розважальних програм по телебаченню, тому набагато легше сприйме запропоновану на уроці інформацію за допомогою медіа-засобів.

Вже давно доведено, що кожен учень по-різному освоює нові знання. Раніше вчителям важко було знайти індивідуальний підхід до кожного учня. Тепер з використанням комп'ютерних мереж і онлайнових засобів, школи отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальні запити кожного учня.

Необхідно навчити кожну дитину за короткий проміжок часу освоювати, перетворювати і використовувати в практичній діяльності величезні масиви інформації. Дуже важливо організувати процес навчання так, щоб дитина активно, з цікавістю і захопленням працювала на уроці, бачила плоди своєї праці і могла їх оцінити.

Допомогти вчителю у вирішенні цього непростого завдання може поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційних технологій, у тому числі і комп'ютерних. Адже використання комп'ютера на уроці дозволяє зробити процес навчання мобільним, строго диференційованим та індивідуальним.

Поєднуючи в собі можливості телевізора, відеомагнітофона, книги, калькулятора, будучи універсальною іграшкою, здатною імітувати інші іграшки і самі різні ігри, сучасний комп'ютер, разом з тим, є для дитини рівноправним партнером, здатним дуже тонко реагувати на його дії і запити, Такого партнера їй часом не вистачає. З іншого боку, цей метод навчання є досить привабливим і для вчителів: допомагає їм краще оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти її, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання.

Одним із головних завдань початкової школи є застосування ІКТ у процесі вивчення більшості навчальних предметів у рамках програми.

Основним видом використання комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання є їх органічна інтеграція в певні уроки. У цікавій, динамічній, ігровій формі учні молодших класів опановують комп’ютерні засоби, набувають первинних навичок користування пристроями введення-виведення, початковими уміннями й навичками управління комп’ютером та одночасно удосконалюють свої знання з певних навчальних предметів, розвивають пам’ять, просторову уяву, логічне мислення, творчі здібності.

Таким чином, з точки зору дидактики ІКТ дозволяють:

·          Забезпечити зворотній зв’язок в процесі навчання;

·          Зробити навчання більш інтенсивним, головне, ефекттивним за рахунок реалізації можливостей мультимедіа навчальних систем до дієвого і наочного подання навчального матеріалу;

·          підвищити унаочненість навчального процесу;

·          забезпечити пошук інформації із різноманітних джерел;

·          індивідуалізувати навчання для максимальної кількості дітей з різними стилями навчання і різними можливостями сприйняття.

·          моделювати досліджувані процеси або явища;

·          організувати колективну й групову роботи;

·          здійснювати контроль навчальних досягнень;

·          створювати сприятливу атмосферу для спілкування.

При підготовці до уроку з використанням ІКТ вчитель не повинен забувати, що це УРОК, а значить складає план уроку виходячи з його цілей. При відборі навчального матеріалу він повинен дотримуватися основні дидактичні принципи: систематичності та послідовності, доступності, диференційованого підходу, науковості та ін. При цьому комп'ютер не замінює вчителя, а тільки доповнює його.

Такому уроку властиво таке:

1. Принцип адаптивності: пристосування комп'ютера до індивідуальних особливостей дитини;

2.Керованість: у будь-який момент можлива корекція вчителем процесу навчання;

Інтерактивність і діалоговий характер навчання; - ІКТ мають здатність "відгукуватися" на дії учня і вчителя;

"вступати" з ними в діалог, що і становить головну особливість методик комп'ютерного навчання. Оптимальне поєднання індивідуальної та групової роботи;

Підтримання в учня стану психологічного комфорту при спілкуванні з комп'ютером;

Необмежене навчання: зміст, його інтерпретації і додаток скільки завгодно великі.

Комп'ютер може використовуватися на всіх етапах: як при підготовці уроку, так і в процесі навчання: при поясненні (введення) нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі.

При цьому комп'ютер виконує такі функції:

1. У функції вчителя комп'ютер являє собою:

джерело навчальної інформації;

наочний посібник;

тренажер;

засіб діагностики і контролю.

2. У функції робочого інструменту:

засіб підготовки текстів,

їх зберігання;

графічний редактор;

засіб підготовки виступів;

обчислювальна машина великих можливостей.

Переваги використання ІКТ

Вітчизняний досвід роботи з молодшими школярами у співробітництві з Інститутами педагогіки, психології, гігієни дітей і підлітків, дозволяє зробити такі висновки:

1.       Застосування сучасних інформаційних технологій у початковій школі сприяє більш активному і свідомому засвоєнню учнями навчального матеріалу з математики, музики, природознавства, української, англійської мов.

2.                                                           Оволодіння елементами комп’ютерної грамотності не викликає суттєвих труднощів у молодших школярів. При цьому, комп’ютерні ігрові програми сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу, створюють позитивне емоційне ставлення учнів до діяльності, опосередкованої комп’ютером.

3.                                                           В процесі сумісної комп’ютерно-ігрової діяльності виникає «кооперуючий ефект». Учні у грі проти комп’ютера допомагають, як правило, несвідомо один одному. Шукають раціональні способи організації сумісних дій, навіть в тому випадку, коли така задача їм не ставиться в явному вигляді.

4.                                                           Навчаючі і контролюючі програми, програми-тести, програми-редактори стимулюють інтерес молодших школярів до навчальної діяльності, сприяють формуванню логічного, творчого мислення, розвитку здібностей учнів.

5.                                                           Використання інформаційних технологій на уроках в початковій школі є одним з самих сучасних засобів розвитку особистості молодшого школяра, формування інформаційної культури.

Є підстави вважати, що комп’ютер дозволить більш глибоко розвити резерви дитини, дасть змогу вчителю працювати творчо, ініціативно, з більшою професійною майстерністю.

Але поряд з перевагами використання ІКТ виникають різні проблеми як при підготовці до таких уроків, так і під час їх проведення.

Під час використання ІКТ не слід допускатись помилок.

Існують недоліки та проблеми застосування ІКТ.

1. Немає комп'ютера в домашньому користуванні багатьох учнів і вчителів.

2. У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютер.

3. Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя.

4. Відсутність контакту з учителем інформатики.

5. У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернету.

6. Складно інтегрувати комп'ютер у поурочну структуру занять.

7. При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри.

8. Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до навчання наочно-ілюстративним методом.

Під час роботи в комп’ютерному класі необхідно добре знати і чітко виконувати гігієнічні вимоги до роботи на комп’ютері.

Загальновідомо, що організм дитини, який постійно перебуває у стані росту і розвитку, дуже чутливий до впливу будь-яких чинників навколишнього середовища, зокрема і шкільного.

Введення у навчальний процес такого технічного засобу, як персональний комп’ютер, потребує комплексної гігієнічної і психо-педагогічної оцінки в аспекті можливого негативного впливу на здоров’я учнів під час їхньої роботи в кабінетах комп’ютерної техніки.

Результати досліджень свідчать, що в кабінетах комп’ютерної техніки за наявності десяти працюючих комп’ютерів протягом дня значно підвищується температура повітря, знижується вологість.

Ступінь стомлювання учнів на уроках з використанням персонального комп’ютера вища, порівняно із звичайними. Робота на персональному комп’ютері відрізняється від інших видів діяльності значними функціональними змінами нервово-емоційного статусу, потребує напруженої роботи здорового аналізатора, супроводжується вимушеною робочою позою. Це пов’язано з тим, що користувачу комп’ютера доводиться читати інформацію на екрані монітора (роздивлятись букви, малюнки) і одночасно на клавіатурі, тобто дуже часто відбувається переведення погляду з екрана на клавіатуру, в результаті чого виникає часта переадаптація зору.

Статична сидяча поза при цьому викликає напруження плечового поясу і тому неправильно підібрані меблі та недоцільно вибраний режим роботи можуть призвести до порушення постави, а довготривале напруження зору може викликати незворотні патологічні зміни.

Тому зрозуміла необхідність всебічного вивчення функціональних змін реакцій організму і здоров’я молодших школярів під впливом навчання на персональних комп’ютерах з метою гігієнічного нормування режимів безперервної роботи дітей на них.

Основні гігієнічні принципи безпечного для здоров’я застосування комп’ютерної техніки під час навчання школярів:

-                     гігієнічна доцільність розміщення та створення відповідних оптимальних умов у приміщеннях кабінетів комп’ютерної техніки;

-                     обладнання кабінету спеціальними меблями, призначеними для комп’ютерної техніки відповідно вікових особливостей користувачів;

-                     гігієнічне нормування всіх чинників, що виникають при роботі комп’ютерної техніки і можуть змінювати внутрішнє навчальне середовище;

-                     нормування тривалості безперервної роботи учнів на персональних комп’ютерах залежно від віку і вихідного стану здоров’я дітей;

-                     психо-гігієнічна експертиза навчальних комп’ютерних програм;

виховання дітей у напрямку засвоєння гігієнічної культури користування комп’ютерною технікою.

Для профілактики зорового стомлення на уроках необхідно дотримуватись певних рекомендацій:

-            оптимальна тривалість безперервного заняття на комп'ютері для дітей 6-річного віку – 8 - 10 хв, 7 - 10-річних – 10   - 15 хв, не більше чотирьох разів на тиждень.

З метою профілактики зорового стомлення дітей після роботи на персональних комп’ютерах рекомендується проводити комплекс вправ для очей, які виконуються сидячи або стоячи, відвернувшись від монітора з максимальною амплітудою руху очей. Для зацікавлення ці вправи потрібно проводити в ігровій формі.

Головне, дотримуватись принципу “не нашкодь”, тобто, вчасно запобігати можливому надмірному стомленню. Як сказав В.Сухомлинський “Першочерговою місією вчителя є збереження здоров’я дітей”. Не забуваємо про це і зараз – у добу комп’ютеризації. Комп’ютер цінний помічник, але він може стати й шкідливим сусідом.

Сучасні комп’ютерні програми дають можливість продемонструвати яскраву наочність, запропонувати різні цікаві динамічні види роботи, виявити рівень знань та умінь учнів.

При використанні комп’ютерної техніки на уроках слід враховувати якість навчальних комп’ютерних програм. Вони повинні відповідати таким вимогам:

-                      бути цікавими і доступними для дітей, викликати у них позитивні емоції;

-                      будити їх уяву та фантазію;

-                      формувати алгоритмічне, логічне мислення;

-                      розвивати творчі здібності;

-                      вчити працювати з комп’ютером (клавіатурою, мишею);

-                      відповідати віковим особливостям дітей;

-                      дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог.

Багато можливостей для розвитку логічного та алгоритмічного мислення дає пропедевтичний курс «Сходинки до інформатики», який відповідає вищезгаданим вимогам. Вчителі-практики доводять, що використання комп’ютера в навчальній діяльності учнів сприяє розвитку розумових здібностей, пам’яті, просторової уяви, уваги, моторики, творчого нестандартного мислення, підвищує інтерес до навчання, створює гарний настрій.

Цей проект спрямований на розвиток внутрішнього світу молодшого школяра, його свідомості, системи знань переживань, прагнень; збагачення досвіду дитини, зв’язок з практичним, повсякденним життям, навчання ставитися до себе, як до неповторної особистості, що займає певне місце в родині, суспільстві. Курс «Сходинки до інформатики» є комплексом навчально-розвивальних ігрових програм для дітей молодшого шкільного віку. В його основу авторами закладено чотири змістові лінії:

-       формування уявлення про можливості та сфери застосування комп’ютера, ознайомлення з технікою безпеки під час роботи з комп’ютером та у комп’ютерному класі; формування елементарних необхідних навичок роботи з мишею та клавіатурою;

-       розвиток загальних здібностей дитини: логічне мислення, просторова уява, увага, кмітливість, зорова і слухова пам’ять, креативність;

-       підтримка навчальних предметів: математика, українська та англійська мова, «Я і Україна», основи здоров’я, логіка, музика;

-       алгоритміка: формування уявлення про алгоритми, розвиток алгоритмічного мислення.

Виконуючи завдання програми, учні розділяють поставлену задачу на частини, збирають з частин ціле; складають алгоритм розв’язання; розвивають вміння міркувати за схемою «якщо…, то…», аналізувати ситуацію, передбачати можливі наслідки дії; моделюють такий перебіг подій, що приведе до бажаного результату; удосконалюють уміння висловлюватися у рамках певної системи термінів; вчаться зосереджуватись на поставленій задачі, точно та акуратно реалізовувати задану послідовність дій.

У своїй діяльності вчителі використовують низку комп’ютерних програм:

-        навчально-інформуючі: енциклопедії, електронні підручники, кінофільми;

-        контролюючо-тестові програми, зокрема «Тест - 2002»;

-        графічний редактор Paint; (Робота з графічним редактором Paint сприяє розвитку просторової уяви дітей, моторику, координацію рухів, увагу. Крім того, забезпечуються міжпредметні зв’язки з математикою, природознавством, образотворчим мистецтвом.)

-        програма презентацій Power Point;

-        навчально-ігрові програми: «Сили природи», «Сходинки до інформатики».

-        Електронний конструктор (ЕЛКОН) – курс «Конструювання на комп’ютері» для учнів 1-4 класів, який є інтегрованим на рівні змісту навчання і має на меті - формування в молодших школярів стійкого інтересу до навчання. Він містить кілька модулів з різних предметних галузей:

•логіка:

-                      властивості, порівняння, класифікація об'єктів;

-    пошук закономірностей та доповнення малюнка;

•комбінаторика:

-        завдання на розфарбовування;

-        числові квадрати;

•образотворче мистецтво:

-        тематичне малювання;

-        геометричні орнаменти;

•математичні задачі:

-        периметр і площа багатокутника;

-        конструювання багатокутників;

-        задачі із «сірниками»;

-        задачі про «паркети»;

•моделювання навколишнього світу:

-        силуети;

Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі сприяє підвищенню його ефективності, всебічному і гармонійному розвитку особистості учнів, розкриттю їх талантів, суттєво впливає на зміст, форми, методи і засоби навчання. Вдало підібрані комп’ютерні програми забезпечують розвиток творчих здібностей, стимулюють пізнавальну активність, емоційну сферу та інтелектуальні почуття школярів. При цьому підвищується працездатність учнів, зацікавленість їх різними видами діяльності, поліпшується просторова уява, пам’ять, логічне мислення, розширюється їх світогляд. Тому комп’ютер має великі можливості вдосконалення навчально-виховного процесу.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій у початковій школі дозволяє отримати навички ХХІ століття.

Створення ситуації успіху на уроках у початковій школі

Всі ми знаємо, що провідною формою організації навчальної діяльності в школі є урок. І як би сьогодні не змінювалися програми, завдання, зміст, тема, мета «незмінними залишаються наші турботи про створення найсприятливіших умов для навчання, розвитку й виховання кожної дитини».

Як викликати у дітей почуття радощів, забезпечити успіх у навчанні? На ці запитання сьогодні дає відповідь народжена педагогічна технологія «Створення ситуації успіху».

На мою думку, в основі педагогічної технології лежить особистісно – орієнтований підхід до процесу навчання та виховання. І актуальність проблеми виходить з того, що сьогоднішня людина має бути мислячою, знання її мають бути конкурентноздатними, особистість має вміти працювати в команді, знаходити шляхи вирішення проблем, вміти працювати з інформацією, використовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення.

Моїм головним кредом педагогічної діяльності є те, щоб кожен учень був успішний, щоб він був впевнений у собі, у своїх можливостях, щоб дитина себе відчувала значимою в колективі, парі, групі. Тому готуючись до уроку, підбираю такі методи та форми роботи, щоб вони були орієнтовані на засадах набутих раніше знань, щоб кожна дитина змогла виконати рівневу, посильну для неї роботу. Готуючи дидактичні матеріали, орієнтуюся на індивідуальні особливості та потреби учнів, на їх інтелектуальний, природний нахил, уподобання. Дидактичні матеріали зачасту орієнтовані не тільки на актуалізацію опорних знань учнів, а й на випереджувальну роботу, роботу з передбачувальними технологіями. Для цього до матеріалів виготовляю папки – підказки, картки – алгоритми, картки – віконця, таблиці та схеми до задач – загальний вигляд, «Подивись і розшукай», «Подивись і запамятай» і інші. Всі матеріали намагаюся готувати у вигляді ігор, ігор – завдань: «Допоможи», «Так, як ти», «Напербій», «Наперекір», «Доведи», «Досліди», «Прикрась», «Відшукай», «Встанови послідовність», «Знайди місце», «Створи ситуацію», «За вибором», «Наноси», «Знайди дорогу», «Лабіринт», «Цікаве коло», «В гостях у Мудрої Сови» і інші.

Коли цчні працюють за поданим матеріалом на уроці, звичайно ж вони мають позитивний настрій, вони відчувають себе рівними серед рівних, усвідомлюють свою значимість і цінність, виробляють вміння висловлювати свою – власну думку і вислуховувати інших.

На уроках для надання самостійності у вирішенні тієї чи іншої проблеми застосовую прийом «Невтручання». Наприклад на уроках літературного читання, застосовуючи метод «Шести капелюхів», учні самостійно виявляють бажання працювати з тлумачним слдовником, словником фразеологізмів, підбору синонімів до них. Метод «Шести капелюхів» дає учням самостійно формувати своє ставлення до подій та учасників твору, простежувати позитивні та негативні сторони, помилки, учні мають змогу втілювати нові пропозиції, ідеї, привчаються оцінювати власні сили і можливості, знання. На уроках математики учні самостійно роблять висновки чи пояснюють матеріал за алгоритмом роботи, розв’язують задачі за схемами, таблицями.

Прийом «Холодний душ» дає змогу реально оцінити свої можливості і знання учнями, які самовпевнені в собі. Таким учням за висловом Макаренка слід «підсипати солі», але тактовно, щоб і не відбити інтерес дитини. Наприклад на уроці математики, перевіряючи грою знання табличних випадків множення, коли невідомий один з множників і добуток виражений двоцифровим числом без відомої однієї цифри, Максим допустив помилку:З х * = * 1, відповівши, що 3 помножити на 4 дорівнює 12. А коли учні застерегли Максима разом зі мною від допущеної помилки (я вказала на невідому цифру двоцифрового числа – результату), він відповів, що хотів мене перевірити, на що я відповіла: «Добре, Максим, ти перевірив мене. А тепер я хочу перевірити тебе. Згода? На основі того ж завдання перевіряю його знання таблиці множення, вказавши: «Ти сказав, що 7 х 8 = 54, а я говорю, що 7 х 8 = 56. Перевір результат моєї відповіді дією додавання однакових доданків». Максим перевіряє, і признає свою помилку. З Сердюком Віктором часто застосовую прийом «Анонсування», проводячи з учнем індивідуальну підготовчу роботу, ніби репетицію майбутньої події, факту . Йому, невпевненому, така попередня підготовка створить психологічну установку на можливий успіх, дасть впевненість у своїх власних силах. Філін Даша часто зневіряється в своїх можливостях. Тому застосовую прийом «Г идке каченя», вказуючи їй на позитивні її якості: «Даша,пам’ятаєш, як ти в мене розв’язувала задачі? Ніхто так не зміг швидко і правильно розв’ятати, як ти». Застосовую прийом «Емоційного заохочення», щоб вселити в дитину віру в себе.

Прийом «Емоційне блокування» застосовую в тому випадку, коли обмежую дитячі розчарування, образи. Також постійними в моїй діяльності є застосування прийомів «Даю шанс», «Обмін ролями», «Створення ситуацій змагань», «Допомога друга».

Тільки Добро, Радість роблять людину великою, якою б не була вона маленькою. Таке гасло є педагогічним кредом Лілії Іллівни. Кожен її урок насичений людяним в людині. Якщо в дитини є розчарування і вона вдається до сліз, вчитель засосовує емоційний прийом «Яка сьогодні погода в класі? Дощ чи сонечко?» на що діти вигукують «Сонечко, сонечко», поглядаючи на дитину, в якої сьогодні збуджений стан. Дитина посміхається, посміхаються всі діти. Такий вид роботи дає змогу налаштувати позитивно клас до роботи на уроці. Прийом «Загальна радість» дає підстави навчатися робити емоційний відгук колективу на успіх одного із своїх членів. Прийом «Кольорова рефлексія» дає учням підстави для самостійного вибору власної відповіді на поставлене запитання вчителем та сигналізувати її смужкою певного кольору. А вправи для емоційного спокою «Сонечко», «Серце», «Долоньки», «Пташка» і інші, які застосовує Лілія Іллівна, дають підґрунття для подальшої продуктивної діяльності на уроках.

Алла Миколаївна, створюючи позитивну атмосферу колективу маленьких вихованців, застосовує різноманітні прийоми і методи індивідуальної похвали дитини і обов’язково розгорта причину такої оцінки, або вказує на невеликі недоліки, які по її впевненості, дитина на наступний раз обов’язково виконає краще. Алла Миколаївна проявляє власну відкритість для довіри і співчуття. Створюючи психологічну настанову на успіх, вихователь авансує попередню репетицію майбутньої дії. Вихователь привчає дітей до рольових прийомів. Діти, граючись, знайомляться з відповідними правилами, прийомами гри, заучують римовані ролі героїв гри. Дітей привчає до праці та результативності діяльності вихованців, створюючи власні творчі роботи, вихователь не втрачає можливості попрацювати з виконаними роботами для розвитку зв’язного мовлення, для пошукової діяльності вихованців, для пізнавання нового, невідомого. Діти вміють колективно складати іграшки, прибирати робочі місця, виконують ролі догляду за акваріумними рибками і інше. Наталя Юхимівна в своїй діяльності створює позитивний настрій в учнів на уроці своєю мовою, позитивним налаштуванням на урок, емоційно забарвлює і унаочнює уроки. Її діти привчаються до роботи в парі, групі. Учні вміють працювати за різноманітними таблицями з математики, читання, розвитку зв’язного мовлення, приодознавства. Те, що сказане учителем – це лише 10% запам’ятовування учнями, а коли дитина включає зорові рецептори, дотику, нюху – дитина в змозі запам’ятати 50% матеріалу, а коли дитина в колективі чи групі, парі працює – вона навчає і навчається. Лише при такій умові діти засвоюють матеріал з успіхом і бажанням дізнаватися більше. Наталія Юхимівна застосовує на уроках прийоми «Вибору адекватних стимулів», «Допомога друга», «Стабілізація», «Даю шанс», «Стеж за нами», «Сходинки до успіху». Для нас, вихователів дитячих душ, є притаманні слова видатного педагога В.О.Сухомлинського: «Дати дітям радість праці, радість успіху у навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності – це перша заповідь. Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися».

               Шляхи підвищення грамотності учнів

Одна із складових загальної культури людини є її орфографічна та пунктуаційна грамотність. Уміти грамотно писати - життєва необхідність. Грамотна людина без труднощів напише заяву чи листа, занотує почуте або прочитане. Вона, безперечно, скрізь працюватиме краще, продуктивніше. А це те, чого потребує сучасна Україна,  якій потрібні грамотні фахівці в усіх галузях державної діяльності. Тому вчителям, а словесникам передовсім, треба домагатися, щоб наші учні були освіченими, грамотними людьми, достатньою мірою ознайомленими з багатими скарбами української мови і могли практично використовувати їх. Запорука успіху вчителя-словесника в цій справі - вироблення системи навчання грамотного письма.

         Завдання шкільного курсу української мови широкі й багатогранні, бо учитель-словесник повинен формувати свідому мовну особистість, яка б відзначалася розвиненим мовленням, а отже, мисленням, інтелектом, емоційно-естетичним сприйняттям мови, мовним чуттям, мовним етикетом. З цією метою необхідно постійно поєднувати теоретичний аспект процесу вивчення мови в школі з повсякденним розв'язанням практичних питань. Учні повинні ознайомитись із мовою як об'єктивною реальністю, усвідомити її роль у суспільному житті, засвоїти лінгвістичні поняття, зрозуміти структуру мови на всіх рівнях її будови, багатство й різноманітність мовних засобів. Крім цього, вони повинні дотримуватись законів і норм літературної мови, збагачувати словниковий запас, розвивати мислення, виробляти необхідні навички грамотного письма та вміння правильно, виразно, образно висловлювати думки й  почуття.

Необхідною умовою формування в учнів орфографічних умінь і навичок є здатність визначати в словах орфограми. Для цього учням необхідно зосереджувати увагу на структурі слова, знати особливості мовних явищ, які становлять зміст орфограм . Серед них слід розрізняти

-         фонетичні особливості - звуковий склад мови;

-         графічні - співвідношення писемних знаків з фонетичними властивостями мови;

-         фонематичні - морфонологічне чергування фонем;

-         словотворчі - зумовлені написанням значущих частин слова;

-         семантичні - характеризуються лексичним значенням окремих слів і словотворчих морфем.

         Відомо, що єдина і обов’язкова для всіх орфографія має велике значення у спілкуванні людей за допомогою літературної мови, полегшує його, робить більш дійовим, ефективним і разом з тим сприяє піднесенню загальної лінгвістичної культури народу. Вона виробляється на основі вивчення теоретичних положень про мовні явища при свідомому засвоєнні правописних правил, які закріплюються системою тренувальних вправ для вироблення необхідних умінь і навичок.

Важливо формувати загальнолінгвістичні вміння (правильно наголошувати склади, розрізняти глухі й дзвінкі приголосні, розбирати слова за будовою, визначати частини мови, члени речення тощо); навчати зіставляти літературну мову і деформовану; ознайомлювати з характерними ознаками орфограм .

Учень перестане бути орфографічно “безпомічним” тоді, коли під час розпізнавання орфограм вдаватиметься до правил. Але треба пам'ятати, що окремі слова не входять до теоретичних узагальнень, є винятками з правил. Щоб запам'ятати їх правопис , необхідно змінити характер орфографічних дій: повторити необхідні загальнотеоретичні твердження; зіставити контрольні норми літературної мови і форму слова, що побутує в навколишньому мовленнєвому середовищі; охарактеризувати граматично- семантичні особливості аналізованого слова ; "закарбувати" в пам'яті учнів буквений вираз слова-винятку .

         На перших уроках у п’ятому класі потрібно так підбирати матеріал, щоб учні пригадали всі правила, вивчені у початковій школі.

Велику увагу на уроках української мови  необхідно приділяти мовному аналізу. Тому що мовний аналіз як метод навчання потребує постійного повторення вивченого матеріалу, вміння тримати в пам'яті впорядковані відомості з предмета та застосовувати їх на практиці. Тому він дає можливість систематизувати знання учнів, зміцнити їхні мовні та мовленнєві вміння й навички.

Інколи в умовах роботи виникає необхідність у докладному і всебічному розборі одного й того самого прикладу - речення у синтаксичному і в морфологічному планах . При цьому учні називають усі вивчені ними форми, докладно аналізують відомі граматичні явища, що є в тексті (реченні) . Розбір можна проводити на складніших, ніж звичайно,

прикладах, на зв'язних текстах (особливо тоді, коли пояснюється

вживання розділових знаків) та ін.

Щоб підвищити грамотність учнів і щоб процес вивчення української мови був усвідомлений, цікавим і активізував пізнавальну діяльність учнів, вчителю потрібно використовувати схеми, таблиці, унаочнені конспекти, які повинні охоплювати, по-перше, теоретичний матеріал з мови до однієї теми, до кількох, до всього розділу; по-друге,тренувальні вправи, проблемні питання і завдання для самоперевірки. Під час вивчення логічно завершеної частини навчального матеріалу до теми : "Основні чергування приголосних при словозміні і словотворенні" учням слід запропонувати, наприклад, такі ключі - опори або пам'ятки, що лягли в основу узагальнюючих схем, таблиць, унаочнених конспектів:

Г-З-Ж

К-Ц-Ч

Х-С-Ш

Після пояснення учні запам'ятовують ключ - опору:

ноГа - ноЗі - ніЖка

руКа - руЦі - руЧка

вуХо - вуСі - вуШко

         Далі опрацьовується модель унаочненого конспекту для практичного закріплення виучуваної теми:

Буг - ?        безпека - ?                 рух - ?

луг - ?        абітурієнтка - ?         кожух - ?

берег - ?     спілка - ?                   черепаха - ?

звитяга -?   кулька -?                  стріха-?

         У поліпшенні орфографічної грамотності, як відомо, важливу роль відіграють творчі вправи, які сприяють активізації розумової діяльності, формуванню вмінь швидко орієнтуватись у правилах, застосовувати їх практично.

         Під час вивчення нового матеріалу часто створюються проблемні ситуації, які допомагають глибше ознайомитись з матеріалом. Ці ситуації діти в основному вирішують самі, а якщо матеріал складніший – то з допомогою вчителя. Вивчаючи у 5 класі тему «Чергування голосних о, е з і в коренях слів», можна дати практичне завдання: розібрати за будовою слова гора, гірка, гірський; піч, пічник, печиво, печений. Діти визначають корені гор-, піч-, печ- і доводять, що в наведених словах відбувається фонетичне явище – чергування голосних. Після запитання, коли ж чергується о, е і в коренях слів. Учні висловлюють різні думки, але довести їх правильність не можуть: не вистачає знань. Створюється проблемна ситуація, яка спонукає дітей до активної розумової діяльності.Таким чином, ставиться  проблемне завдання – з’ясувати умови чергування о, е з і в коренях слів – і спрямовуються зусилля дітей на його розв’язання. Необхідна підказка від вчителя:поділити слова на склади і визначити, які вони – закриті чи відкриті.

         Зробивши це завдання, діти сказали, що о, е в коренях слів чергуються з і в закритих складах. Висновки дітей  уточнюються, ілюструються таблицю.

Однією з поширених причин неграмотного письма є те, що учень не знає, де він пише правильно, а де, можливо, допускає помилки, не відчуває своїх слабких місць. Тому й цілком зрозумілі випадки, коли учні, написавши текст з помилками, не ставлять (або задають дуже мало) запитань, бо вони не підозрюють, у чому можуть помилятись. Правило - помічена помилка на оцінку не впливає - примушує учнів замислитись спочатку над кожною орфограмою, потім вони "набивають руку" в знаходженні дійсно сумнівних випадків. В окремих школярів значний відсоток помилок становлять описки, які виникають як наслідок нестійкої уваги учня, відсутності в ньому орфографічної пильності - здатності бачити хибний запис слова, невміння автоматично й швидко здійснювати звуко-буквений аналіз слів, а часто - густо й через звичайну недбалість, неохайність, неакуратність у роботі.

Дитина не тільки пропускає чи переставляє букви, склади, але й не помічає таких спотворених написань, інакше вони були б виправлені. Боротьба з описками потребує спеціальних заходів, найбільш надійними з яких є виховання в учнів акуратності в письмі, вироблення орфографічної і пунктуційної пильності, розвиток навичок самоконтролю. Правда, описки нерідко є наслідками вад вимови . Правильно організована робота над усуненням помилок з урахуванням їх типів і причин є одним з найважливіших заходів по піднесенню рівня грамотності учнів. Ця справа вимагає диференційованого підходу: як правило, випадкових помилок не буває, тому кожен із типів хибних написань, зумовлений певними, визначеними причинами, потребує своєї методики опрацювання й попередження. Облік помилок не можна зводити до звичайної статистики, простої їх констатації без певної мети, без визначення їх типів і причин. На мою думку, аналіз перевірених учителем вправ - дійовий засіб піднесення грамотності учнів, тому важливим і відповідальним етапом є організація повторення тих правил, які були порушені, закріплення відповідного матеріалу, щоб у майбутньому такі помилки не допускалися .

Урок аналізу письмової роботи, вдало проведений, - серйозний засіб піднесення мовної грамотності учнів, допомагає їм усвідомити свої недоліки, звернути увагу на недоробки . Ці уроки є одною з найважливіших складових частин системи роботи над піднесенням рівня мовної грамотності учнів, але, звичайно, вони вимагають старанної, трудомісткої підготовки з боку вчителя: мало перевірити письмові роботи дітей, провести облік учнівських помилок , а й слід так згрупувати матеріал , щоб забезпечити максимальну ефективність уроку.

Систематична перевірка всіх видів диктантів, раціонально організована робота школярів над виявленням помилок, їх викоріненням і попередженням, як показує практика,корисний, ефективний вид навчальної діяльності, який виховує у дітей уміння об'єктивно оцінювати якість виконаної вправи, рівень своєї грамотності, здатність бачити свої недоліки, розвиває чуття мови. Одночасно це і перевірка знань і вмінь самого вчителя, аналіз робіт дає можливість учителю виявити свої досягнення чи знахідки, прорахунки чи невдачі.       

         Одним із найважливіших засобів підвищення грамотності учнів  є також  розвиток пізнавальної активності учнів. Кожна тема лише тоді буде засвоєна школярами, коли зацікавить їх. З цією метою слід поєднати різні види завдань, не подавати готових істин, а спонукати мислити, самостійно розв'язувати різні проблеми. Готуючись до уроків,необхідно так продумати матеріал, добирати такі вправи, які б викликали бажання виконати їх, давали змогу осмислено засвоїти нову інформацію. Ретельно продумувати запитання, формулювати їх так, щоб вони спонукали не лише відтворювати матеріал, а й зіставляти, порівнювати. Саме здатність осмислювати виучуване, виділяти основне сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати знання на практиці.

         Розвитку пізнавальної активності учнів, пробудженню інтересу до навчання сприяють різні ігрові ситуації, які дають  можливість поєднати в одне ціле два процеси: засвоєння знань та їх застосування. Така організація роботи дає можливість створити умови, коли всі учні в міру своїх сил і можливостей шукають і знаходять шляхи розв'язання завдань, самостійно роблять висновки, а сам процес пошуку істини захоплює їх, спонукає до дії, створює відповідний психологічний настрій. Звичайно, при використанні ігрових елементів у процесі навчання необхідно враховувати вік учнів, але не можна сказати, що старшокласники менш активні в таких випадках.

         Одним із найпростіших завдань такого виду вважаю наступне. При вивченні правил вживання апострофа, наприклад, проводжу гру "Хто найкмітливіший". Я читаю учням загадки і пропоную їм назвати відгадки. Але цим завдання не обмежується. Ще треба виписати з тексту загадки слово з апострофом і пояснити правила його вживання.

Що горить без полум'я. (Сонце.)

Повна діжка жита п'ятачком накрита. (Мак.)

Хто його уб'є, той свою кров проллє. (Комар.)

Де йшла сотня косарів - вийшло п'ять богатирів: косять, в'яжуть заодно і молотять на зерно. (Комбайн.)

Кругле, як м'яч, хвіст має, а за нього - не підіймеш. (Клубок.)

Пусти з гори - не розіб'ється, пусти на воду - розсиплеться. (Сніг.)

Корова без ніг, без тіла скирту соломи з'їла. (Піч.)

Білий як пір'їна, холодний як крижина. (Сніг.)

         Дуже подобається учням гра "Хто більше", яку можна використати при вивченні багатьох тем. Наприклад, пропонується учням записати за певний час якнайбільше слів, які мають орфограми у префіксах і пояснити їх написання. Такі завдання учні виконують у зошитах, а потім читають написане. Клас бере участь у визначенні переможців гри. Можна таку гру проводити, дещо змінивши її форму. Клас розбивається на кілька груп, тобто команд, і учні виконують завдання, виходячи по черзі до дошки та записуючи потрібне слово. Перемагає та команда, яка виконає завдання першою.

         Не менш цікавою для учнів є гра "Хто швидше". Наприклад, на дошці записаніречення, які треба дописати, доповнюючи їх однорідними членами.

Усюди відчувається подих весни.

Порозцвітали весняні квіти.

Повернулися до рідного краю птахи.

         Можна запропонувати дітям із букв даного  слова скласти й записати інші слова. При вивченні фонетики в 5 класі можна дати завдання скласти якнайбільше слів із звуків, що входять до даного слова. Спочатку це викликає подив, хоча гра добре знайома дітям, а потім примушує замислитися й зрозуміти, що це завдання дещо складніше, ніж те, яке виконували раніше, бо спонукає згадати різницю між буквами та звуками. Потім визначається, хто склав найдовше слово та в кого їх найбільше.

         Пожвавлює роботу класу гра "Знайди пару", коли треба до слів із першої колонки дібрати антоніми з другої.

Світлий                                                     багатий

Бідний                                                       ліворуч

Вночі                                                        мало

Праворуч                                                 темний

Багато                                                       вдень

Підіймати                                                 вузький

Широкий                                                  мінус

Сум                                                           літо

Плюс                                                         опускати

Зима                                                          радість

         Доволі часто можна використовувати  гру "Четверте (або третє) зайве", при якій учні повинні швидко зорієнтуватися, які саме слова чи словосполучення записані й чому серед них є зайве.

Золотий годинник, золоті слова, золоті руки, золота людина.

Гострий язик, гострий зір, гострий ніж, гостре запалення.

Весела дівчина, веселе літо, веселі сніжинки.

Сумує ліс, сумує хлопець, сумує небо.

Якщо діти не можуть швидко зорієнтуватися самі, тоді можна уточнити завдання: серед записаних словосполучень знайдіть ті, в яких є слова з переносним значенням.

         Можна застосувати цю гру при вивченні інших тем. Наприклад, серед записаних сполучень слів знайдіть такі, які не утворюють словосполучення.

Над річкою, подякував сестрі, добрий хлопець, вчити вірш.

Сонячний ранок, читати книгу, дівчина малює, ніжна пісня.

Хлопці і дівчата, виступати на концерті, на прохання глядачів, рвучкий вітер.

Намалював картину, говорить голосно, біля села, наша земля.

         Різноманітні ігри застосовуються при вивченні теми "Фонетика". Вони сприяють не лише розпізнаванню різних фонетичних процесів, а й розвитку мислення, кмітливості, поглибленню вміння зіставляти різні явища.

         Замінюючи один звук, утворіть назви:

- різних птахів: крок (крук), борона (ворона), мова (сова), балка (галка),  осел (орел)

- свійських тварин, звірів: коса (коза), кут (кіт, кит), рев (лев)

- дерев: клин (клен), бік (бук), дереза (береза), м'яз (в'яз).

         Переставте голосні та приголосні так, щоб утворилися слова з новим значенням.

Дно - назва річки (Дон).

Село - назва тварини (осел).

Траса - чоловіче ім'я (Тарас).

Тік - назва домашньої тварини (кіт). Пила - назва дерева (липа).

Сир - злак (рис).

Учитель має дбати про збагачення свого методичного арсеналу такими формами й методами роботи, які забезпечували б перетворення учня на суб’єкт навчальної діяльності, сприяли побудові навчального процесу на діяльнісній основі, сприяли його діалогічності. Орієнтиром можуть стати дані про кількість засвоєної інформації залежно від обраного методу: лекція – 5%, читання- 10%, зорове і слухове сприйняття -20%, демонстрація -30%, дискусія – 50%, практичні вправи – 75%, навчання інших -90%. Останніми роками в практику роботи широко входить інтерактивне навчання. Адже сучасний вчитель повинен використовувати такі методи і технології у своїй практиці, щоб учням було цікаво і ненав’язливо вивчати мову, підвищувати свою грамотність. А головне – щоб була результативність у навчанні.  Інтерактивне навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, колективне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Це така організація процесу навчання, в якому неможлива неучасть учня в колективному, основаному на взаємодії всіх учасників, процесі навчального пізнання. Кожний робить індивідуальний внесок у процес пізнання в міру своїх здібностей.

Практичне значення інтерактивних технологій навчання в тому, що вони ефективно сприяють формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створення атмосфери співробітництва, взаємодії і дають можливість педагогу стати справжнім лідером учнівського колективу. Найвідоміші форми інтерактивного навчання: «велике коло», «акваріум», «дебати», «мозкова атака», «метод проектів», «ділова гра». Завдяки таким сучасним методам відбувається постійна співпраця всіх учнів класу у ході уроку.

Інтерактивні технології допомагають формувати усне і писемне мовлення значно ефективніше і результативніше.

Щодо усного мовлення, то використовується найчастіше інтерактивна вправа «Мікрофон», яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання.  Дається мікрофон учневі, який висловлює свою думку і передає мікрофон іншому учневі. Має право говорити тільки той учень, у кого мікрофон.

Для розвитку усного мовлення можна використати вправу «Незакінчені речення» та «Мозковий штурм».

Можна використати прийом «Навчаючись – вчусь». Учні одержують аркуші з відповідною інформацією. Вони знайомляться з її змістом і передають одному з учнів, при цьому одержують інформацію від іншого учня. Потім представник від кожної групи повідомляє класу про те, про що дізналися учні під час спілкування.

Щодо розвитку навичок письма, то часто використовується робота в парах. Наприклад, пишемо диктанти, а потім учні обмінюються листочками і перевіряють помилки один одного.

Щоб розвивати навички письма можна використати рольові ігри. Необхідно уявити себе в якійсь ролі і заповнити анкету, написати листа (телеграму, листівку),  в якому попрохати про…(розповісти про…) тощо.

Однак і шкільна лекція, яку традиційно вважають «найпасивнішим» методом, може зайняти належне місце в навчальному процесі, якщо побудувати її на основі «сократівського» діалогу учителя з учнем. Активізувати увагу можна й за допомогою прийому «знайди помилку»: учитель свідомо робить у лекції помилку, яку потрібно помітити. Або ж учні можуть відповідати на оголошені заздалегідь запитання чи формулювати власні, складати план лекції або відтворювати її зміст у формі таблиці тощо. Мають резерви вдосконалення й інші методи й форми занять.

  Завдяки інноваційним освітнім технологіям посилився в учнів інтерес до вивчення української мови. Діти стали краще готуватися до уроків, активно працювати; проявилась ініціативність учнів, бажання здобувати необхідну і корисну інформацію самостійно. В учнів з’явилося бажання самостійно вчитися, шукати в різних джерелах інформацію і застосовувати нові знання, прагнути саморозвитку.

Плануючи урок, учитель повинен дбати про актуалізацію суб’єктного досвіду школяра, його залучення до ціле визначення та планування, рефлексії та самооцінки, можливість вибору завдань та інші самостійні рішення щодо здобуття та застосування знань.

Забезпечується відповідна мотивація навчальної діяльності: повідомляється «вага» навчального матеріалу для отримання підсумкової оцінки; можливість застосування здобутих знань у житті, підкреслюється схожість аналізованої проблеми з особистими тощо. Учень ознайомлюється з місцем теми в загальному курсі, уроку – в темі, переліком цілей, а також запитань і завдань для тематичної атестації.

Поряд з оцінюванням (виставленням оцінки за виконане завдання, роботу) усе більшої ваги набуває поціновування (позитивна оцінка процесу навчання: прагнень, намагань учня, вдало обраних форм діяльності, проявів волі тощо), якісні (серед них і вербальні) характеристики. Перевіряються не тільки знання, уміння й навички, а й засвоєні способи діяльності, розвиток здібностей школярів, їх особистісних якостей. Для цього застосовується широкий спектр методик самооцінки, взаємооцінки, рецензування, складання освітньої характеристики.

Звичайно, реалізація означених вимог потребує зміни стилю спілкування: толерантність, прагнення до співробітництва учителя з учнем, учнів поміж собою.

Для проведення сучасного ефективного уроку необхідно дотримуватися ряд вимог:

1. Забезпечення мотиваційної готовності та позитивного настрою учнів.

2. Актуалізація суб’єктного досвіду школярів.

3. Наявність цілей уроку, можливість учнів змінити, доповнити пропонований перелік.

4. Толерантні стосунки учителя з учнями.

5. Спілкування на уроці (монолог, діалог, полілог).

6. Переважні форми роботи: фронтальна, індивідуальна, парна, групова.

7. Варіативність завдань репродуктивного, частково- пошукового, дослідницького, творчого характеру.

8.Урахування індивідуальних пізнавальних можливостей, темпу і стилю навчальної діяльності учнів.

9. Створення ситуації успіху на уроці.

10. Учитель має відзначити оригінальність суджень, правильність і раціональність шляхів розв’язання проблем.

11. Аналіз та оцінювання учнями власної діяльності (пояснити, що вони дізналися, що їм сподобалося, а що ні, що хотілося б повторити на наступному уроці тощо).

12. Рівень диференціації домашніх завдань, можливість вибору.

І, головне, відчуйте атмосферу взаємоповаги, зацікавленого спілкування, коли  учитель і учні – співтворці уроку.