Інформація для батьків

Сім'я - це те первинне середовище, де дитина повинна вчитися робити добро.

Підтримуйте дитяче прагнення бути хорошим, бережіть його як найтонший порух людської душі, не зловживайте своєю владою, не перетворюйте мудрість батьківської влади на деспотичне самодурство.

                                                                                                                             (В. Сухомлинський)

                                   Інформація для батьків

                                  ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ БАТЬКІВ

Сімейний кодекс України

(вступив у силу з 01 січня 2004 року)

Стаття 141.

                          Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини.

1. Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

2. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Стаття 152.

           Забезпечення права дитини на належне батьківське виховання

1. Право дитини на належне батьківське виховання забепечується системою державного контролю, що встановлена законом.

2. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї.

3. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.

4. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.

Стаття 155.

Здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов'язків

1. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків може ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

2. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

3. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

4. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

                                    Пам´ятка для батьків

Шановні батьки! Пам’ятайте, що ваша сім´я – найперша і найважливіша ланка виховання, оскільки саме в ній закладається духовне ядро особистості, основи її моралі, народжуються і поглиблюються любов до батьків, сім´ї, роду, народу, до усього живого, повага до рідної мови, історії, культури.

Взірцем гуманних якостей маєте бути насамперед ви самі, характер взаємин у вашій сім´ї.

Отож:

• Шануйте одне одного, будьте чуйними, уникайте сварок і образ.

• Показуйте дітям приклад доброзичливого ставлення до інших членів сім´ї, сусідів, співробітників, а також до незнайомих людей, що потребують допомоги.

Пам’ятайте: діти копіюють дії дорослих і насамперед батьків!

• Стежте, щоб ваші слова не розходилися з вашими справами. Молодший підліток дуже спостережливий і допитливий, і навіть невеличка фальшива нотка у сімейному оркестрі може спровокувати недовіру вашої дитини.

Батькові слід узгоджувати свої дії стосовно дитини з діями її матері, матері – із діями батька. Пам’ятайте: «Якщо батько каже «так», а мати – «сяк» - росте дитина як будяк!»

• Будьте моральним зразком для своєї дитини. Ваші син або дочка – уже підлітки, і їм властиве критичне ставлення до ваших якостей. Тому не тупцюйте на місці, «зростайте» разом із вашими дітьми, щоб вони відчували гордість за батьків, бажання бути схожими на вас.

Пам’ятайте: успіх виховання залежить від мудрого поєднання любові до дитини з вимогливістю до неї.

• Шануйте дитину, її гідність і почуття. Вмійте поставити себе на її місце, цікавтеся її успіхами і невдачами.

 Пам’ятайте: тільки з повагою до юної особистості можемо навчити її шанувати інших.

• Вправляйтеся зі своїми дітьми в гуманних учинках. Організовуйте їхнє життя так, щоб вони на ділі могли піклуватися про тих, хто цього потребує (молодший брат або сестра, старенькі бабуся або дідусь, хворі в сім´ї) і допомагати старшим (правильний розподіл домашніх обов’язків), щоб вони були готові допомогти своїм друзям, щоб завжди були чемними.

• Пам’ятайте, що, виховуючи дітей, ви виконуєте не тільки батьківський, а й громадський обов’язок.

Школа – ваш вірний союзник і помічник. Звертайтеся до педагогів, вони завжди відгукнуться на ваші прохання і допоможуть у вихованні дитини

                               Як навчити дитину жити?

Поговоримо про певне поводження, яке допомагає людям спілкуватися і приймати правильні рішення в різноманітних ситуаціях. Уявіть, що відбувається, коли люди вперше зустрічаються одне з одним. Швидше за все, вони стоять віч-на-віч, посміхаються, потискають руки, називають свої імена і говорять щось на зразок: «Приємно познайомитися». Це приклад того, як послідовність вчинків становить певні навички, які застосовуються при знайомстві.

                           Чому повинні вчити батьки? Корисні поради.

Навчайте кожній навичці поступово. Деякі важливі навички описані на сторінці сайту школи "Учневі на допомогу" в розділі "Поради і рекомендації". Зверніть увагу на те, що потрібно докладно пояснити дітям, коли вони можуть скористатися кожною з них і чим це їм допоможе. Постарайтеся, щоб це навчання робило дітям приємність. Наприкінці обов'язково похваліть дитину або дайте яку-небудь винагороду за навчання. І, нарешті, запасіться терпінням. Після того як дитина засвоїть нову навичку, їй знадобиться якийсь час, перш ніж ця навичка стане для неї звичкою. Не можна за один раз навчитися ковзатися, так само, як уперше сівши за кермо, не можна навчитися водити машину. Для того щоб у чомусь мати успіх, потрібна практика, практика і ще раз практика. Набувши навичок, ваша дитина зможе не тільки легко спілкуватися з оточуючими, але й одержить тверду опору для того, щоб досягати успіхів у повсякденному житті. Не втрачайте часу і починайте навчати своїх дітей прийнятим нормам поводження.                                             

                    Рекомендації для батьків

Подумайте, будь ласка протягом 1 хвилини, як можна продовжити фразу «Моя дитина...» А тепер пов'яжіть цю фразу з рисами вдачі своєї дитини і протягом 5 хвилин письмово 10 разів продовжіть її в різних варіантах, вказуючи риси вдачі Вашої дитини. Наприклад: «Моя дититна акуратна», «Моя дитина неуважна». Поглянете на якості, які Ви написали. Розбийте їх на дві групи: 1-а — ті, які Вас влаштовують у Вашій дитині, 2-а — ті, які Ви б хотіли змінити в ній. Поглянете, яких якостей більше — позитивних чи негативних? Виберіть, з якими з негативними якостями Ви хотіли б зараз попрацювати, відзначте їх для себе. Відкладіть на якийсь час свої листочки. Тепер ми пропонуємо Вам звернутися до власного досвіду. Уявіть, що Ви зараз знаходитеся перед великим сучасним супермаркетом. У нім три поверхи:

• на 1-му поверсі продаються товари з явним браком, низької якості;

• на 2-му поверсі — звичайні товари середньої ціни і якості;

• на 3-му поверсі продаються найкращі, якісні, добротні, шикарні речі. На якому поверсі Ви б хотіли купувати товару. Коли у нас з'являється дитина, ми завжди хочемо, щоби вона відповідала «третьому поверху» — була розумна, добра, відвідувала музичну школу або школу з поглибленим вивченням іноземної мови. Можливо, втілила наші нездійснені мрії... Але, на жаль, в житті так не буває. Кожна дитина унікальна. У неї є щось від 1-го, 2-го і 3-го поверху. І Ваша дитина не виключення, Ви переконалися в цьому. У нім є те, що Вам подобається, і те, що б ви хотіли змінити. 

                          
                                    Шановні батьки!

                   Не залишайте дітей без нагляду!

Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті.
Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками. Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми. Пам’ятайте, ці хвилини вимірюються ціною життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди – потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації. Пам’ятайте, що життя ваших дітей залежить лише від вас самих! Аналізуючи причини нещасних випадків, дуже прикро усвідомлювати те, що більшості нещасних випадків можна було б запобігти. Профілактична робота буде ефективною, коли в цьому будуть брати участь батьки та громадськість.

Причини запобігання травматизму побутового різноманітні, але головним з них є постійна турбота дорослих про безпеку дітей вдома. Особливо при поводженні з вогнем і небезпечними приладами. Старші систематично повинні виховувати в дітях обачливість і обережість. Потрібно застерігати дітей від пустощів на балконах, драбинах, деревах. Разом з тим батьки ні в якому разі не повинні забороняти дітям гратися в рухливі ігри, сковувати їх безперервними заборонами та обмеженнями. Все потрібно робити помірковано, щоб не образити і не принизити дитину. Інакше дитина може вирости боягузом й безініціативним, або зробить все навпаки. Не можна залякувати дитину, буде правильніше, коли ви час-від-часу будете розповідати про різні нещасні випадки та можливі наслідки і шляхи іх попердження. З малятами треба бути постійно на сторожі, усувати з їхнього шляху небезпечні предмети, старшим дітям треба постійно пояснювати небезпеку, яку таять всобі необдумані вчинки, доводити помилковість порочних уявлень про героїзм. Допоможуть батьками в цьому вдало підібрана література, кінофільми, телепередачі. Шкільний травматизм діти дістають на уроках фізкультури, під час перерв, у класах, коридорах. Основними причинами шкільного травматизму є недостатня виховна робота: у таких школах діти проводять перерви, як їм заманеться. При будь-яких видах дитячого травматизму дорослим необхідно дотримуватися двох основних принципів: чітко налагоджена організація трудового процесу і високоорганізована освітньо-виховна робота.

Як Ви важаєте, що ми, дорослі, можемо зробити для того, щоб наші діти не зазнали нещасних випадків?

В Україні нещасні випадки посідають третє місце серед основних причин смерті. У країні щороку зазнають ушкодження здоров'я приблизно 2 млн. людей, смертельно травмується більше 70 тис. осіб, або близько 200 осіб щодня, що майже удвічі перевищує аналогічні показники у розвинених країнах світу. Близько 99 відсотків усіх померлих від нещасних випадків загинуло у побуті. За останні п'ять років від нещасних випадків невиробничого характеру в Україні загинуло 363 745 осіб, з них - 9 488 дітей віком до 14 років.

З метою координації і впорядкування діяльності навчальних закладів, органів управління освітою і наукою з питання профілактики травматизму Міністерством освіти і науки України розроблено і затверджено "Заходи щодо профілактики травматизму невиробничого характеру", "Галузеву програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища в навчальних закладах, установах, підприємствах Міністерства освіти і науки України ". Реалізується Державна програма запобігання дитячої бездоглядності та інші. Відповідно до Закону України "Про охорону праці” Міністерством розроблено та затверджено "Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти”, "Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах". Сподіваємось, що подані нижче поради допоможуть вам і вашим дітям уникнути травматизму під час канікул.

                                                                                                   Шановні батьки!

                 З 04 квітня по 10 квітня  -  канікули.

 08 квітня відбудеться екскурсія учнів 1 класу разом з батьками до м. Бердянська.

                           

      Інформаційно-комунікативні технології навчання займають важливе місце в сучасній інноватиці.

   У початковій школі ІКТ не набувають значного поширення та мають значні переваги над через недостатнє матеріально-технічне забезпечення класів та негативний вплив на здоров’я дітей молодшого шкільного віку комп’ютерної техніки. Проте, слід відзначити, що ІКТ мають і значні переваги над іншими інноваційними технологіями. Зокрема вони:

• активізують учнівську діяльність;
• дають можливість раціонально використовувати час на уроці;
• допомагають формувати системне мислення;
• дозволяють індивідуалізувати навчальний процес.

   Проте не слід обмежуватись використанням ІКТ в урочній та позакласній діяльності. Досить ефективно ІКТ допомагають і при роботі з батьками. Наприклад, під час проведення батьківських зборів на основі розроблених презентацій з обраних тем.

  Такий вид роботи сприяє формуванню позитивного ставлення батьків до школи, зацікавлює, викликає бажання брати активну участь в шкільному житті, розкриває можливості сучасної освіти. Крім того, це можливість в невимушеній формі обговорити основні правила виховання дітей, вирішити проблеми,розв’язати конфліктні ситуації, з якими стикаються батьки,які виникають між батьками та дітьми і спільно з учителем знайти шляхи подолання можливих труднощів у вихованні.  


             Формування у дитини позитивного ставлення до навчання.

Інтерес до навчання може з'явитися у дитини лише, якщо з першого дня дорослі створять умови для формування у неї прагнення пізнавати, а також почуття обов'язку, відповідальності тощо.  Важливе значення у формуванні у дітей цінностей і мотивів мають запитання дорослих. Діти легко переймаються їхнім емоційним ставленням до речей і явищ. Якщо дитина побачить, що тато, такий сильний і розумний, цікавиться й розпитує, що писали в класі, тоді й сама повірить: навчання — це справді дуже важливе й необхідне заняття, й ніколи не нудьгуватиме на уроках. Якщо ж одразу після повернення малюка зі школи бабуся насамперед запитує: «Чим вас сьогодні годували?», дитина, не бажаючи того, поставить навчання на друге місце. Коли батьки маленького учня запитують: «Ти відповідав сьогодні?»; «Які оцінки одержав?»; «Тебе похвалила вчителька?», то у дитини, відповідно, формується інтерес до оцінки, похвали, а не до навчальної праці. З такою мотивацією перші невдачі у неї викличуть негативне ставлення до школи, оскільки школа не змогла за­довольнити її амбіцій. Отже, першими і найголовнішими запитаннями батьків, які хочуть сформувати у дитини інтерес до навчання, мають бути: «Що ви сьогодні вчили на уроках?»; «Що ти нового дізнався?»; «Щонайбільше сподобалося?»; «А що виявилося складним?» тощо. Такі бесіди поставлять на перше місце навчальну діяльність як найважливішу в школі. Як відомо, ключем до будь-якого виду навчання є читання. Що ж робити у разі, коли дитина не хоче читати? Жоден учень не зможе залюбки робити те, що завдає йому неприємностей. Саме тому не­вдоволення батьків, невтішні порівняння з іншими дітьми, відчуття провини часто є причинами, які викликають у першокласників відразу до читання. Якщо запитати у дітей, які не люблять читати, чи добре вони читають, то відповіді будуть однотипними: «Так собі»; «Не дуже добре»; «Повільно»; «Часто помиляюся»; «Погано». Але часто дорослі самі спричиняють у маленьких школярів небажання читати. Іноді складається враження, що дитину тільки для того і вмовляють почитати, щоб був привід висловити невдоволення: «Ну що ти мимриш?»; «Ти що, заснув?» Не дивно, що наступного разу змусити її «сісти почитати» стає ще важче. Що робити, аби у дитини не виникла відраза до читання? З цього приводу можна дати батькам кілька найпростіших порад.

•      Не сварити за погане читання, а навпаки, захоплюватися ним, хвалити малюка за те, що сьогодні він прочитав краще, ніж учора.

; Просити малюка читати щодня не тому, що він погано це робить, а тому, що вам дуже приємно його слухати, що, мовляв, у вас краще виходить приготування вечері, коли він читає вам на кухні.

•   Під час читання корисно зупинити дитину, висловити свої вра­ження від прочитаного. Цим ви вносите у процес читання емоційно привабливий момент діалогу, допомагаєте зрозуміти текст і водночас даєте дитині можливість відпочити.

•   Не слід забувати, що дітям (особливо шестирічним) читати ще важко, і тому недоцільно змушувати читати одразу весь текст.

•   Якщо дитина не хоче читати, то не потрібно змушувати її робити це більш, ніж п'ять хвилин поспіль. Краще поділити завдання на невеличкі частини, між якими давати можливість відпочити. У такому разі дитина не перевантажується домашнім завданням і має можливість виконати його досконало та якісно.

•   Усі перелічені прийоми рекомендується використовувати з перших днів навчання, адже виправляти негативне ставлення дитини до школи, яке вже склалося, значно важче, ніж сформувати позитивне.

                                             Загальні поради батькам.

1.     Вранці піднімайте дитину спокійно, з посмішкою та лагідним словом.

2.     Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте    образливих слів.

3.     Не підганяйте її, розрахувати час - це ваш обов'язок, якщо ж ви цю проблему не вирішили, - провини дитини у цьому немає.

4.     Не посилайте дитину в школу без сніданку: в школі вона багато працює, витрачає сили. Коли щось не виходить, порадьтеся з учителем, психологом.

5.     Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів без подібних застережень: "Дивись, поводь себе гарно!",

   "Щоб не було поганих оцінок!" тощо. У дитини попереду важка праця.

6.    Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй

     розслабитись (згадайте, як вам тяжко після важкого робочого дня). 

7.     Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.

8.     Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.

9.     Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини.

10. Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть з дитиною спокійно.

11. При спілкуванні з дитиною не вживайте виразу: "Якщо ти будеш добре вчитись, то ..." Часом умови ставляться важкі - й тоді ви опиняєтеся у незручному становищі.

12. Протягом дня знайдіть (намагайтесь знайти) півгодини для спілкування з дитиною. В цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.

13. У сім'ї повинна бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

14. Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан. Найчастіше це об'єктивні показники стомлення, перевантаження.

15. Пам'ятайте, що діти люблять казки, особливо перед сном, або пісню,      лагідні слова. Не лінуйтесь подарувати це для них. Це їх заспокоїть, зніме денне напруження, допоможе спокійно заснути і відпочити.

16. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі, про роботу. Завтра новий трудовий день - і дитина повинна бути готова до нього. А допомогти в       цьому їй повинні батьки своїм доброзичливим ставленням. Чекати ж якогось дива  від дитини, радісних поривів душі, доброти треба терпляче, відшукуючи ці риси в дитині, постійно заохочувати її.

                              Презентації батьківських зборів для учнів 1 класу.

                     Притча "Счастливая семья"

Пам'ятка батькам!

Сім помилок спілкування з дитиною.

                                          

                                                                   Сімейне виховання

    

"Зберегти в собі душу дитини..."

                                 

       

                                                 
                                                                                 
                                                              
                                                 
                                               Оголошення

                          27 квітня о 13 год. відбудуться класні батьківські збори.
                          Тема " Підсумки роботи за 2015-2016 н.р."

                          Явка батьків обов'язкова.


                     

            ЯК НАВЧИТИ ДИТИНУ ЛЮБИТИ ЧИТАТИ

Читати тут

Практичні поради батькам щодо того, як досягти оптимальної швидкості читання

1. Важлива не тривалість, а частота тренувальних вправ. Тому всі тренувальні вправи треба проводити короткими порціями, але зі значною частотою . Для першокласника достатньо домашнього тренування трьома порціями по п'ять хвилин.

2. Читання, що дзижчить, було основним елементом при навчанні у школі 

В. Сухомлинського. Це таке читання, коли дитина читає вголос, напівголосно, зі своєю швидкістю протягом п'яти хвилин.

  3. Добрі наслідки дає читання перед сном. Останні події дня фіксуються емоційною пам'яттю, й вісім годин сну людина знаходиться під їх впливом.

 4. Якщо дитина не любить читати, то їй необхідний такий режим читання, що не перевантажує: дитина прочитає 1-2 рядка й одержує короткочасний відпочинок. Таку можливість дають книжки з великими малюнками й одним-двома реченнями внизу.

  5. Розвиток техніки читання гальмується через слабку оперативну пам'ять. Дочитавши до четвертого слова, учень уже не пам'ятає перше. Професор І. Федоренко рекомендує такі вправи: багаторазове читання, читання будь-якого тексту в темпі скоромовки, виразне читання з переходом на незнайому частину.

 6. Вправа «Блискавка» полягає в чергуванні читання в комфортному режимі з читанням на максимально доступній швидкості. За командою «Блискавка» дитина читає із прискоренням протягом 20 секунд спочатку, потім тривалість збільшити до двох хвилин.

 7. Вправа «Буксир». Дорослий читає зі швидкістю, доступною дитині, а дитина намагаються читати про себе, стежити та встигати за дорослим. Перевірку проводити шляхом раптової зупинки.

 8. Вправа «Хто швидше?». На столі лежать картки зі статтею. Треба знайти конкретну пропозицію в одній із карток, ковзаючи по тексту.

 9. Вправа «Губи» використовується з метою чіткого розмежування дитиною читання про себе та читання вголос, а також активного зовнішнього промовляння при читанні. За командою «Читати про себе» дитина прикладають палець лівої руки до щільно стиснутих губ.

 10.Дуже добрий прийом, коли дорослий починає читати вголос. На цікавому місці зупиняється, а далі читає дитина.

 11.важливо, щоб діти розповідали про прочитане, а дорослі жваво цікавилися сюжетом книги.

 12.Добре, якщо для дитини виписали дитячий журнал. Діти будуть чекати зустрічі з книгою.

 13.Памятайте: виховання інтересу до читання легше проходить у тих родинах, де дорослі самі люблять читати.

Стимулюючі вправи для розвитку

навички швидкого читання

1.   Багаторазові стимулюючі самозаміри швидкості читання вголос і мовчки. Одержані показники учні записують у спеціальні зошити.

2. Читання «Диктор»

Учитель або учень, який має добрі навички читання, читає текст вголос. А учні пошепки читають разом із ним, копіюючи темп і правильність читання.

3. Читання «Хвилею»

Читають завдання за заданою вчителем схемою: повільно, швидко, дуже швидко і навпаки.

4. Зразкове читання

Такий вид роботи використовується, коли діти мають добрі навички читання даного тексту. Виховується бажання продемонструвати зразкове читання.

5. Читання «Біг по доріжці»

Діти читають склади, слова з різним темпом та силою голосу:

 - повільно й тихо;

 - швидко й тихо;

 - швидко й голосно;

 - повільно й голосно.

6. Читання «Засічка - кидок»

При слові кидок діти починають читати для фіксування часу; коли пролунаєзасічка - школярі зупиняються, помічаючи олівцем останнє прочитане слово. Відводять погляд. Відпочинок 10-12 секунд. Вправа повторюється тричі.

7. Читання «Старт!»

Школярі читають різні тексти у звичному для себе темпі. При слові «Старт!» вмикається метроном найвищої швидкості. Діти квапляться дочитати. Після вимикання метронома переказують опановане.

8. Читання «Луна»

Учитель читає голосно, а учні те ж саме читають тихіше. Потім перша пара учнів читає голосно, друга пара трохи тихіше, третя пара ще тихіше і т. д.

9. Читання «М’ячик»

Вчитель викликає учня читати текст (уривок, абзац, речення). Учень читає і далі передає «м’ячик» кому бажає. «М’ячик» крокує класом, залучає до читання всіх учнів.

10. Читання «Самокат»

Довільне читання.

Вчитель викликає учня, який обирає з яким інтервалом він буде «їхати на самокаті» через один, два, три рядки.

Учень. «Я буду їхати через два рядки».

Читає, пропускаючи два рядки, весь клас повинен встигати читати за ним. Коли учень втомиться, він називає прізвище наступного володаря «самоката».

11. Читання «Акула»

Вчитель навмисне не дочитує слова в реченні, їх ніби проковтнула «акула». Учні відшукують і читають речення правильно.

12. Читання «Бджілка»

Учні читають – гудуть, як бджоли. Можливі різні варіанти: колективно, в парах, по рядах.

13. Читання «Зайчик»

Учень читає текст «перестрибуючи» через одне слово. Клас слідкує. «Мисливець» (хтось із учнів) називає пропущені слова.

14. Читання «Пейджер»

Учень називає лише перші склади слів у якомусь реченні. Всі відшукують шифроване повідомлення і читають правильно.

Вправи для підняття темпу читання слабших учнів

1.           Багаторазове читання скоромовкою, парами, у два голоси, з простукуванням, з однієї книжки трьох рядків з переходом до читання 5 - 10 рядків невідомого тексту. З розвитком навички швидкого читання вправа ускладнюється. Читання в парі замінюється індивідуальним багаторазовим читанням трьох рядків з простукуванням і дальшим переходом до читання половини сторінки тексту.

2. Читання скоромовкою.

Певну частину тексту учні читають скоромовкою (дуже швидко), але добре запам′ятовуючи та відтворюючи зміст прочитаного.

3. Читання хором.

Учні намагаються читати з певною швидкістю, щоб не відстати від товаришів. Учні, які володіють кращою технікою читання, мають можливість звернути більше уваги на виразність свого читання.

4. Читання в парі.

Один учень читає, інший слухає, аналізує якість читання товариша, допущені помилки.

5. Читання «Вовк та Заєць».

Читають два учні. Перший прочитує речення з певною швидкістю, інший читає теж саме речення, «доганяючи» за швидкістю першого.

6. Читання «Причеп»

Робота в парах. Перший рядок вірша читають учні першої парти, другий рядок – першої і другої парти, третій рядок – першої, другої і третьої парти.

7. Читання «Драбинка». Учні читають парами по рядах. Спочатку вгору, а потім повертаються назад.

Вправи для розвитку у дітей поля читання

1.  «Відтвори слово»

(Читання слова за короткий час(0,5 с))

Читаючи на час групу слів, учні запам′ятовують і відтворюють без помилок 5 - 6 слів. Кількість букв у словах поступово збільшувати.

пух                                    каша                       щастя

тік                                    гора                        добро

рак                                    стіл                        честь

мак                                   зубр                         розум

ніс                                     ключ                       ніжність

рід                                    поле                         щедрість

2.Вправа з цифровими стереоскопічними таблицями Шульте!!!

 Взявши ручки, учні швидко лічать про себе від одиниці до двадцяти п′яти, вказуючи ручкою на відповідні цифри. Вправа виконується з дотриманням 25-секундного інтервалу, який надалі скорочується до дванадцяти секунд. (Розмір квадрата 10х10 см або 20х20 см).

20 (10)

5	14	12	23	2
16	25	7	24	13
11	3	1	4	18
8	10	19	22	6
21	15	9	17	20

3.  Вправа  з цифровими стереоскопічними таблицями Лезера.

Таблиця Лезера - це прямокутник 20х40 см, поділений на 50 частин куди вписані числа від 1 до 50. Суть вправи полягає в тому, щоб показати олівцем розташовані в таблиці числа з наростанням натурального ряду, не переміщуючи погляду за межі центральної клітки. Час опанування таблиці 50 секунд.

Таблиця Лезера!!!

1	28	12	29	9
11	24	33	25	32
30	41	6	47	18
19	35	43	3	39
36	5	38	13	48
26	4	44	31	8
42	37	14	22	49
17	20	7	2	34
23	45	40	15	50
10	21	46	27	16

Вправи на розвиток артикуляції для чіткого вимовляння звуків та на постановку дихання

1.           Швидко і глибоко вдихнути носом із наступним тривалим і спокійним видихом через рот, повільний видих при звукові [ф], [с], [ш] та інші під лічбу.

2.           Читання групи слів, речень або частин вірша на одному диханні. Цей вид роботи можна провести у вигляді гри «Хто більше?»

читають           швидко

читання             повільно

читач                 очевидно

читанка             захоплено

причитано         вдумливо

читальний          зосереджено

Україна - це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медові та молочні ріки.

Бродить осінь в лісі синьому,

де гриби під соснами,

там, де золото осіннє

вкрилось ясно росами.

3.           Вимова складів із чергуванням звуків [р - л], [с - ш], [з - с] тощо спочатку пошепки, а потім голосно, повільно - швидко.

ро - ло              са - ша

ра - ла              со - шо

ре - ле               се - ше

рі - лі                су - шу

ру - лу               сі - ші

4.           Проказування скоромовок, що сприяє активному тренуванню мовленнєвих органів. Діти промовляють у різному темпі за вказівкою вчителя: П - повільно; Н - нормально; Ш - швидко. Перед ними ставиться завдання вимовляти звуки чітко та швидко.

Всім подобається це куце цуценя.

Для миші немає звіра страшнішого за кішку.

Рогата корівка реве, Романко траву рве.

У кільця немає кінця, всі кільця без кінця.

Серед ночі два кроти

Налякались темноти.

Тож втекли мерщій із двору

У свою глибоку нору.

Має втіху солов′їха:

Солов′ята всі у тата.

Всі співучі, голосисті,

Всі із хистом, всі артисти.

В горішнику горішина

Горішками обвішана.

Оришка й Тимошко

Струшують горішки.

Якось Яків сіяв мак

Так-сяк. Абияк.

Виріс ярий Яків мак,

Та щось коле, як їжак.

Сім дочок - сіроочок

Вишивало сім сорочок.

Вправи для розвитку кута зору та розвиток антиципації

1. Читання слів у пірамідках.

Можна складати пірамідки як із слів тексту, так і з інших слів. Головна вимога - щоб слова у піраміді були розташовані одне під одним зі збільшенням кількості букв.

на

ніс

сини

росли

калина

виросла

2. «Зачаровані» слова.

С Т А Д І О Н

1  2 3  4 5 6  7

1 6 7                  1 2 3 4 6

1 3 4                  4 6 7

1 2 3 7               1 2 5 7 1

3. Продовж склад.

Ні..., ле..., ла..., си..., ди..., лі..., ос... .

Наприклад: ніж, лев, лан, сир, дим, ліс, оса.

4.Піраміди

Перед учнями ставиться завдання: не зводячи очей з точки (починаючи з верхньої), намагатися побачити букви ліворуч та праворуч від точки. (Відстань між буквами та складами останнього рядка становить 4,5см).

М . А

Л   .  О

С     .    И

Т       .      У

К        .        І

лю . ди

жи   .   та

пра    .     ця

хлі       .       ба

по         .         ле

їжа . чок

вов    .  ченя

сло    .   неня

зеб      .        ра

буй       .        вол

5. «Хто більше?»

Вчитель називає слово. Учні добирають інші, які за змістом поєднуються із запропонованим.

Учень: старанний, уважний, організований, навчається, читає, пише, міркує.

6. «Доповни слово»

Учитель називає перший склад слова. Діти добирають слова, що починаються цим складом.

МА - мама, машина, мак, малина, мавпа, магазин, малюнок, мандарин, маска, маля, малюк, мазь, маляр, мармелад, Марс, марш, материк, математика, матрос, маяк, матерія, манеж.

7. Вправа на читання згори донизу з фіксуванням погляду на вертикальній лінії посередині колонки.

        

м         ак

кр        ан

ар          мія

акро          бат

атмо         сфера

Вправи для поглиблення слухового і зорового сприйняття або зіркості і уважності

1.           Прочитайте текст, роз′єднуючи слова.

Цікаво,деживутьжайворонковіпісні?

Жайворонковапісняживеувесняномустепу,

назеленомуроздоллі,йжайворонокніколинерозлучаєтьсязнею.

Колиспитьуночібілясіроїгрудкиземлі,

тойпісняспитьразомізним.

2.           Поєднайте частини прислів′я так, щоб вони набули змісту.

У книзі шукай не букви, а дзеркало життя.

Книжка - коли її читають.

Книжка - не пряник, а думки.

Книжка - корисна, дітей до себе манить.

3.           «Хто перший прочитає?»

Зміст вправи полягає в тому, що вчитель на короткий час (2-3 с) показує учням картку зі словом, а вони повинні постаратися прочитати його.

4.           «Розвідка»

На дошці записані складні або незрозумілі слова. Після опрацювання цих слів учні шукають їх у тексті.

5.           Вибіркове читання.

За завданням учителя учні, використовуючи швидке читання та зорову пам’ять, знаходять певні частини тексту та зачитують їх.

Знайти та прочитати:

 - слово - найдовше, найкоротше, двоскладове, трискладове...;

 - розповідні, питальні, окличні речення;

 - речення, що складаються з одного, двох, трьох слів;

 - діалог, пестливі, згрубілі слова;

 - слова, що рідко використовуються у нашому мовленні;

 - складні слова;

 - речення, що потрібно читати голосно, тихо, сумно, весело, піднесено;

 - характеристику дійових осіб;

 - опис, пейзажі.

6.           Читання із зупинками.

Діти читають даний текст. За умовним сигналом учителя зупиняються, піднімають очі від тексту. За другим сигналом знаходять місце, де закінчили роботу, продовжують.

7.           Гра «Впіймайте звук»

Учитель читає певне речення або частину тексту, даючи завдання: плескати в долоні, якщо в слові буде певний звук (перед початком гри вчитель називає цей звук).

8.           Прочитайте речення і підкресліть спочатку слова, що позначають предмети, дії, ознаки; слова зі збігом приголосних та голосних: ПГ, ППГ, ПППГ.

9. Зорові диктанти!!!

Добираємо речення або невеличкі тексти з шести речень. Кожне наступне речення на 1-2 букви більше від попереднього. Обсяг речень (тексту) збільшуємо поступово, а час експозиції (показу) обмежуємо.

Речення записуються на дошці, відкриваються на певний час по одному. Учні дуже уважно і швидко мовчки читають речення, повторюють його про себе, а потім записують.

Потрібно провести 10-18 таких вправ. Тексти зорових диктантів додаються.(Додаток 4).

10.      Слухові диктанти!!!

Методика добору речень для слухових текстів така, як і для зорових. Речення диктується один раз. Учні уважно слухають його, повторюють про себе і записують.

11.     Прочитай слова (час 8-10 с), запиши у зошит ті, які запам’ятав.

Піднебіння, торік, позирати, чкурнув, зайвий, наввипередки, пошарпаний, кваліфікація, орудує, сміття.

Вправи на розвиток пам’яті і

вироблення стійкої уваги

1. Вправа «Небо, земля»

Починаємо читати мовчки або вголос у довільному темпі. За командою «Небо!» раптом припинити читати і помітити очима те місце, де застала команда, а очі підняти догори і відірвати від тексту. За командою «Земля!» продовжити читати від поміченого місця.

2. Вправа «Знайдіть слово»

Учитель чи один із учнів читає речення з тексту. Але, не закінчивши його, зупиняється. Діти повинні знайти це речення та назвати слово, перед яким була зупинка.

3. Вправа «Пошуковці»

Учні виконують завдання:

 - знайти в тексті речення, в яких є дані вчителем слова;

 - знайти слова, що підказують інтонацію та темп читання даного тексту чи його частини.

4. Вправа «Пізнай слово»

На дошці написані складні слова з виучуваного тексту, але з пропущеними буквами. Діти впізнають їх, доповнюють та знаходять їхнє місце в тексті.

5. Вправа «Знайдіть помилку»!!!

Учитель читає текст (знайомий дітям), припускаючись помилок та неточностей. Діти уважно стежать. Вони повинні помітити та виправити ці неточності.

6. Вправа «Так чи не так?»

Учитель читає речення, а діти знаходять помилки і виправляють їх:

Взимку кури відлітають у теплі краї. (Ні)

На нашій яблуні вродило багато смачних шишок. (Ні)

У сосновому лісі діти збирали моркву. (Ні)

Ведмідь живе у барлозі. (Так)

Вправи на гнучкість, самостійність мислення, здатність до передбачення

1. Анаграми!!!

а) Прочитати слова і виключити зайве слово!!!

еклн                      тийвост                    арюцєп

убд                       йинток                       удуєб

ереазб                  уйдих                          емотуєрн

инашам              іркол                          исидть

б) Прочитати текст, переставляючи букви в словах!!!

 Вчитель фіксує час, за який учням вдалося прочитати цей текст.

Варіанти текстів:

миЗа

тоСять ромозні декинь. пеТер рібпотні воказни і жилі. віДчатка і лопхчики ргутом жібать ан  вокзанку. ниВо вокзають оп дульо ан вокзанах. кільк иС міхус і дарості!

ниСичка!

двоНарі улоб нохолод, пташці й хозатілося гріпотись, а тир квака у іквні лабу на ненавідчи. Мабуть, ещ й тиїс лахоті.

шіПер тикві

У ісіл ещ голово ат росі. аТ ан грізітих цемсон лягавинах з’являються шіпер тикві. Ось клюпронулась леньмака наніж лабі лівгока. еЦ – сніжпідник. А он пробиваються і нісиють ліскипро. Їх лизашилося так лома у шинах сахлі!

в) Поверніть букви на свої місця і правильно прочитайте прислів’я!!!

икЯз од єваКи ведедо.

йКу зозалі, киоп ч егаря.

аН діїзло кашап ритього.

вараСп страмай тьсябої.

чивЗакін вурасп ляйгу оп вупра.

міС зівра ряймівід, индо – ріжвід.

Цікавим і корисним помічником при роботі із деформованими словами та текстами є книга Валерія Єдігея "Вчися читати, малюк" (за можливості придбайте його).

2. «Суцільні тексти»

Учитель пропонує дітям прочитати суцільні тексти (відсутні проміжки між словами і розділові знаки). Учні читають текст, виділяючи слова і речення. Правильність сприймання перевіряється усно.

Невогоньаобпікає. (Кропива)

Довгівухакуцийхвістневеликийсамназріст. (Заєць)

Сидитьдівчинавкоморіакосаїїнадворі. (Морква)

Стоїтьпридорозінаоднійнозі. (Гриб)

Сини

Двіжінкибраливодузкриницівихвалялисясвоїмисинамидонихпідійшлатретявонамовчкинабралаводийдутьжінкизупиняютьсянесутьводурукиболятьспинуломитьалераптомвибіглитрихлопціодинчерезголовуперевертаєтьсядругийпіснюспіваєатретійпідбігдоматеріузяввідротайпоніс.

3. «Третій зайвий»

Учитель виставляє на набірне полотно по три слова і пропонує дітям назвати зайве:

Черевики – чоботи – зошит.

Книга – хустка – ручка.

Сова – курка – соловей.

Корова – свиня – ведмідь.

Малина – яблуко – груша.

Карась – ромашка – мак.

Маша – Даша – Коля.

Річка – ставок – гора.

4. «Добери слова»

а) Один учень читає слово – назву предмета, а інші називають його ознаки.

Яблуко – (смачне, червоне, солодке, соковите, стигле).

Квіти – (барвисті, пахучі, пишні, великі, строкаті).

б) Один учень називає дієслово, а інші повинні дібрати якомога більше слів, яким підходить названа дія.

Летить – (літак, птах, метелик, хмаринка, джміль).

Росте – (квітка, дитина, кошенятко,дерево, бажання).

Берегти – (природу, книжку, таємницю, ліс).    

                              Шановні батьки!
Запрошуємо вас на свято "Прощавай, Букварику!", яке відбудеться 25 травня о 11год 20 хв.

Правила поведінки дітей в соціальних мережах

Для того, аби навчити сучасних дітей гарним манерам ви не зможете обмежитися лише "будь ласка" і "дякую". У багатьох малюків вже є online-досвід, а після шести років цей досвід стає практично щоденним. Інтернет і сучасні мобільні гаджети створюють нові небезпеки. Дізнайтеся, яких правил вам потрібно навчити свого маленького технаря.

Дізнайтеся про налаштування конфіденційності. Сайти соціальних мереж та Інтернет-форумів мають безліч параметрів налаштування, і ви маєте їх знати. Якщо ви дозволяєте своїй дитині зареєструватися у соціальній мережі або у будь-якому іншому онлайн-співтоваристві, покажіть їй всі доступні налаштування. Хто може бачити її фотографії? Хто може надсилати повідомлення? Дитина також має обміркувати можливість використання якогось іншого зображення, ніж свого власного, у якості «зображення профілю», тобто того, яке може побачити будь-який користувач.

Ретельно вибирайте свій образ в мережі. Для деяких Інтернет-спільнот найкраще використовувати вигаданий псевдонім, що не надасть ніяких ключів для розгадки особистості вашої дитини. Однак, коли діти вирішують спілкуватися анонімно, вони стають менш відповідальними. Навчіть свою дитину контролювати все, що вона пише онлайн, незалежно від того, використовує вона власне ім'я або псевдонім.

Уявіть, що всі бачать те, що ви пишете. Діти часто роблять значну помилку, коли пишуть неправильні речі онлайн. Вони думають, що не всі бачать їхні пости, і, що оскільки вони про це говорять онлайн, а не вголос, то так чи інакше зможуть вийти сухими з води. Навіть якщо сторінка вашої дитини частково прихована, це не є гарантією того, що її слова не поширяться далі. Користувачі соціальних мереж діляться один з одним тим, що вони бачать, і навіть електронні листи можуть вірусним шляхом поширитися мережею як лісова пожежа. Ніщо ніколи не видаляється. Це завжди знаходиться на чиїхось серверах або в електронній пошті.

Пишіть онлайн тільки те, що ви сказали б в обличчя. Зазвичай це називають «золотим правилом» онлайн-етикету. Воно оберігає від багатьох проблем, але чомусь порушується знову і знову. Якщо ваша дитина буде дотримуватись цього правила, у неї буде менше шансів зіпсувати відносини з однолітками, отримати неприємності в школі, або гірше того - зробити помилку, яка негативно вплине на її майбутнє. Переконайтеся, що дитина знає «золоте правило» і повторюйте його.

Обмежте «Інтернет мову». «Мережева мова» передбачає відсутність уваги до правил граматики та орфографії або свідоме їх спотворення, використання малих літер замість великих, нерегулярну пунктуацію, велику кількість скорочень, використання цифр у значенні літер тощо. Використання «мережевої мови» формує погані звички. Ми стаємо суспільством людей, які не можуть грамотно писати і висловлювати свої думки словами. Те, що було б дозволено серед однолітків, може виявитися небажаним по відношенню до дорослого члена сім'ї. Однак, якщо ваш знавець соціальних медіа буде писати пости в мережі, які змусили б його вчителя мови і літератури пишатися ним, він фактично буде набувати навичок, що допоможуть йому і під час навчання в школі, і в житті.

Не беріть участі в розпалюванні війни. У жвавих дебатах немає нічого поганого, але важливо навчити дитину вийти з обговорення, якщо розмова стає занадто спекотною. Заохочуйте свою дитину саме в розмові з вами висловлювати будь-яке своє обурення, замість того, щоб продовжувати ці дебати онлайн.

Не завжди добре ділитися. Різноманітні сайти спростили можливість «поділитися» до одного кліку. Це робить соціальну мережу більш захоплюючою і цікавою, але дитина при цьому має встояти перед бажанням поділитися особистим повідомленням або фотографією. Навіть повідомлення і фотографії з обмеженою конфіденційністю - ті, які відправляються обраній групі людей - мають бути збережені тільки для себе.

Відчувайте, коли варто вийти. Соціальні мережі, програми з миттєвого обміну повідомленнями та надсилання інших текстових повідомлень полегшують спілкування дітей з друзями і близькими людьми, але важливо, щоб вони чітко усвідомлювали, коли їм потрібно вийти з мережі. Діти мають навчитися розпізнавати, коли краще спілкуватися телефоном, а коли все ж особисто. 93 % спілкування становить невербальне спілкування; це те, що ми бачимо і відчуваємо. Але навіть відео не здатне передати рукостискання, теплоту посмішки або те, з якою енергетикою людина входить до кімнати.

Навчіть вашу дитину цих сучасних правил і будьте впевнені, що вона буде вести себе також виховано у віртуальному світі, як вона робить це і в реальному.

Способи розвитку наполегливості й завзятості

Що важливіше для досягнення успіху, ніж талант, навички спілкування, мотивація, інтелект або практичний досвід? Ця риса характеру називається наполегливістю - здатність зберігати зацікавленість і докладати зусиль для досягнення довгострокових цілей, долаючи зовнішні та внутрішні труднощі.

Дійсно, якщо вважати ключовим компонентом успіху широко відоме правило десяти тисяч годин практики, наполегливість - це в першу чергу те, що змушує людину працювати протягом усього цього колосального періоду часу. Фахівці також визначають наполегливість, як «напружену роботу щодо вирішення завдань, підтримання зусиль й інтересу протягом багатьох років, не дивлячись на невдачі, негаразди й періоди застою».

Якщо коротко, наполегливість визначає, хто не зійде з дистанції до кінця забігу, хто стане переможцем шкільної олімпіади з математики та хто вступить до престижного університету, незважаючи на більш низький бал підсумкових шкільних тестів у порівнянні з балами однолітків.

Концептуально, наполегливість має якості хамелеона, оскільки це і риса характеру, і навичка. Іншими словами, наполегливість - це вроджена вольова характеристика особистості, хоча це зовсім не означає, що вона не схильна до змін, - твердження, що просто бувають «наполегливі люди», хибне. У той же час наполегливість - це навичка, яку можна старанно набувати та практикувати.

Далі запропоновано вісім порад про те, як потрібно виховувати наполегливість у дитини шкільного віку (або в дорослої людини, яка прагне стати наполегливою).

Порада № 1. Заохочуйте тренування дитини

Ще краще заохочувати складні тренування. Тренування не повинні відточувати навички, в яких дитина вже досягла успіху; потрібно прагнути підніматись на щабель вище власних досягнень.

Порада № 2. Хваліть за зусилля, а не за результат

Коли ми хвалимо дитину за допомогою слів «Чудово!» або «Молодець!», її старанність зникає - дитині стає нікуди прагнути. Замість цього хваліть її за докладені зусилля: «Щоб домогтись такого чудового результату, ти дуже важко працював» або «Ти дійсно доклав для цього багато зусиль!».

Порада № 3. Учіть дитину, що пригніченість і розгубленість - це ознаки прогресу

Такі думки як: «Поява пригніченості, що виникла в мене через втрату віри в себе та свої можливості (поява фрустрації), свідчить про те, що прийшов час кинути розпочату справу» або «Я в розгубленості і, мабуть, не зможу впоратись із цим завданням» варто заміняти думками типу «Пригніченість (фрустрація) - це нормальна частина процесу вивчення й роботи з чимось новим і складним» або «Якщо я невпевнений і розгублений, це означає, що я обов'язково з'ясую, як вирішити цю проблему та зробити все правильно».

Як тільки ви чуєте перші подихи роздратування або спостерігаєте прояви розчарування своєї дитини, спонукайте її переосмислювати ситуацію описаним чином.

У тому ж ключі пропонуйте дитині підтримку, але не кидайтесь на допомогу при перших ознаках труднощів. До того часу, поки вона сама здатна досягти успіху, змушуйте її працювати над складанням конструктора або над запам'ятовуванням важкої таблиці множення й підкріплюйте докладені зусилля як складову навчання.

Порада № 4. Учіть дитину бути сміливою

Сміливість тісно пов'язана з наполегливістю. Сміливість полягає не у виконанні складних завдань - вона означає, що людина може боятись, але проявляти завзятість і діяти, незважаючи на свій страх. Іншими словами, страх - це необхідна умова хоробрості.

Щоб розвивати сміливість тоді, коли дитина каже вам про те, що вона чогось боїться, відповідайте їй: «Ти можеш робити навіть те, чого боїшся». І наступного разу, коли вам самим потрібно буде подати на розгляд свій рукопис або йти в поліклініку на мамографію, говоріть собі те ж саме.

Порада № 5. Заохочуйте довгострокові зобов'язання

Самі по собі заняття - фортепіано, гімнастика, шахи - не такі важливі, як зусилля, які при цьому докладаються. Нехай дитина пробує різні види діяльності, поки не знайде той, який полюбить і захоче продовжувати ним займатись. І слово «пробує» не означає разове заняття: дитина повинна займатись однією справою протягом півроку або рік (хоча б). Якщо після закінчення цього часу вона зрозуміє, що це заняття їй не підходить, нехай припинить витрачати на нього час та спробує щось інше.

Порада № 6. Навчайте дитину «мислення зростання»

Суть ось у чому: при фіксованому мисленні діти вважають, що їх інтелект і здібності - це усталені риси особистості, які приводять їх до успіхів або невдач незалежно від докладених зусиль. Але якщо діти сповідують мислення зростання, то вони знають, що їх інтелект і здібності можна безперервно розвивати за допомогою (спробуйте вгадати) наполегливої клопіткої роботи й завзятості.

Тому вчіть дітей, що мозок схожий на м'язи: чим більше ви ним користуєтесь, тим сильнішим він стає. Коли ми зазнаємо невдач і труднощів, мозок тренується, щоб у результаті досягти успіху.

Порада № 7. Використовуйте зорові нагадування, щоб заохочувати наполегливість і відтерміноване задоволення

Маленькі діти, наприклад, можуть збирати гроші для значних покупок, вони можуть складати монети в скарбничку або прозору банку, щоб спостерігати за процесом. Коли ви хочете, щоб дитина позбулась певної звички або змусила себе займатись чим-небудь, використовуйте візуальну систему винагороди: щоразу, коли вона сідає за піаніно або щодня, коли вона не гризе нігті, опускайте по одній скляній кульці в банку. Коли банка наповниться, дитина отримає раніше обговорену винагороду (і, звичайно ж, задоволення від добре виконаної роботи).

Порада № 8. Не вимагайте наполегливості завжди і в будь-якій ситуації

Діти не будуть проявляти особливої наполегливості в тому, чого вони не можуть терпіти. Так що не переоцінюйте наполегливість як засіб, щоб полюбити алгебру або спорт - зміст наполегливості полягає в захопленні, а не в тому, що «Ти зробиш це, незважаючи ні на що, ти просто повинен це любити». Пристрасне бажання підсилює наполегливість, а наполегливість дозволяє дітям залишатися вірними своїй пристрасті.