учнів початкових класів
З технологій
розвитку критичного мислення
«Продовжіть речення»
— Мені весело, коли... . Я люблю... . Я хочу... .
Мені сумно, коли... .Мені соромно,
коли.... Мені цікаво, коли.... Мені боляче, коли....
«Кому і за що»
Діти по черзі передають
іграшку чи квітку і кажуть, кому і за що дарують її. Наприклад: «Я хочу
передати цю квітку Тетянці за те, що вона першою відгадала загадку на
уроці. Я хочу передати цю квітку Миколці за те, що він гарно грає на
скрипці».
«Логічний ланцюжок»
Перший, хто починає
ланцюжок, називає будь-яке слово, другий додає своє слово і пояснює, як
воно пов'язане з першим. Наприклад, виделка — тарілка (щоб снідати) — ваза
(теж зроблена з фарфору) — вода (наливають у вазу) — ріка (тече вода) —
літо (добре влітку на річці) тощо.
«Добре-погано»
У простій формі діти пізнають закони діалектики. Ця
вправа навчає бачити протиріччя в предметах, явищах. Клас поділяється
на дві команди «Добре» і «Погано». Наприклад, аналізується слово дощ.
Добре, що пішов
дощ. Це означає прихід весни.
Погано, що він
холодний.
Добре, що дощ
змиває пил з вулиць.
Погано, що розмокне земля.
Добре, що почне
рости травичка.
Погано, що не йдеш на прогулянку.
Методика
«Ґронування»
Методика «Ґронування» є методикою навчання, яка спонукає
учнів думати вільно та відкрито стосовно певної теми. Вона націлена передусім на стимулювання мислення
про зв'язки з окремими поняттями. Це нелінійна форма мислення,
яка функціонує подібно до принципу роботи нашого мозку. Ґронування
може бути використано як на етапі актуалізації, так і на стадії
усвідомлення.
Етапи ґронування:
1.
Написати центральне слово (словосполучення чи фразу
посередині аркуша, на слайді, на дошці).
2.
Записати слова та фрази, які спадають на думку
учням з обраної теми. Записати стільки ідей, скільки дозволить час, або доти,
доки вони не будуть вичерпані.
3.
Коли всі ідеї записані, встановити, там, де це
можливо, зв'язки між поняттями.
Методика «Сенкан» (п'ятиряддя)
Здатність узагальнювати, систематизувати інформацію,
схоплювати складні ідеї, відчуття та уявлення і формулювати їх декількома
словами, є дуже важливою навичкою. Це вимагає ретельного
обмірковування на основі глибокого розуміння речей.
Сенкан — це вірш, який складається з п'яти рядків.
Він синтезує інформацію
і факти у стисле висловлювання, яке описує, віддзеркалює тему. форма сенкану:
1-й рядок — тема
(іменник);
2-й рядок — опис (прикметник);
3-й рядок — дія (дієслово), пов'язане з темою;
4-й рядок — ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного;
5-й рядок—перефразування сутності (синоніми, узагальнення, підсумок).
Наприклад:
1. Рушник.
2.Гарний, полотняний, різнобарвний.
3.Зацікавлює, дивує, зворушує, нагадує.
4.Бережемо, пишаємося, даруємо, використовуємо.
5.Оберіг, зв'язок із минулим.
Методика «Інтерв'ю»
1. Читання тексту та
фронтальна робота над ним.
2. Далі працюють два учні
— кореспондент та респондент.
Тема інтерв'ю може бути різноманітною. Вона може
буквально повторювати зміст тексту або
привносити власне сприйняття кожної дитини прочитаного матеріалу.
«Вітання. Знайомство»
—Кожен з учнів називає всім своє ім'я так, як йому подобається, щоб його
називали;
—всім дітям пропонується по колу проспівати лагідно своє ім'я, весь клас підспівує;
«Крісло автора»
Учні за бажанням сідають у «крісло автора» і розповідають
щось цікаве про своїх рідних, знайомих або епізод зі свого життя, про свійських
тварин, що живуть разом із ними, історію про своє ім'я (на
честь кого його так назвали, що ім'я означає) тощо.
«Зазирни у дзеркало»
Кожен з учнів, дивлячись
у маленьке дзеркальце, каже собі лагідні, привітні, добрі слова.
«Підняти настрій»
Кожен по черзі розповідає про свій настрій, який він
сьогодні, чому. Якщо у когось у класі настрій
сумний, невеселий, всі діти «піднімають» настрій товаришу: за
допомогою пози, жестів, міміки, лагідних слів, звуків, вірша чи пісні.
«Який ти?»
Назви тварин пишуться на чистому папері та пришпилюються
по периметру класної кімнати (ведмідь, білка,
вовк, лев, заєць). Діти вибирають тварину, яка найбільше відповідає їх типу, характеру і збираються біля свого
листка.
Кожна група біля свого листка пише на ньому характерні
риси, які пов'язують їх з обраною твариною. Потім пояснюють свої думки, свій
вибір.
«Уяви себе»
Діти намагаються уявити
себе на місці якогось предмета: маленького куща, легенької хмарки,
першого проліска, весняної бруньки, лісового струмочка, білої пухнастої
сніжинки. Перевтілюючись в образ, відповідають на питання:
—Що бачиш навкруги? Що
чуєш?
—З ким дружбу ведеш? Кого
боїшся?
—Про що ти мрієш?
«Група
слів»
Ведучий пропонує групи слів (за кількістю команд), які необхідно використати при побудові
зв'язного тексту. Багато з них, на перший погляд, ніяк не пов'язані зі змістом, але їх необхідно об'єднати у
невеликий текст.
Наприклад:
хлопчик, дерево, олівець, ведмідь, озеро;
хмарка, береза, зайчисько, мотузка, мисливець;
річка, сонечко, зірки, посмішка,
багаття;
листя, осінь, джерельце, турпохід.
«Ситуація»
Учитель називає нескладну ситуацію. Діти повинні
придумати причини її виникнення, а також розвинути ситуацію далі, щоб показати її наслідки. Наприклад: учень запізнився до школи; дівчинка
загубила бібліотечну книгу; хлопчик не виконав домашнього завдання.
«Розбір»
За допомогою лічилки ( шляхом жеребкування) обирається один з учнів. Всі інші діти поділяються на дві команди.
Перша група дітей називає позитивні якості учня, а друга називає його недоліки.
Учень мовчки слухає похвалу і критику на свою
адресу, а потім ділиться своїми переживаннями, каже, з чим
згоден, а з чим — ні.
«Хто це?»
Мета цієї гри
— навчити учнів за допомогою асоціацій діагностувати характери своїх товаришів, а також нетрадиційним шляхом висловлювати своє
ставлення до них.
Ведучий задумує когось з учнів, не називаючи його імені. Всі інші за допомогою питань і відповідей
ведучого з'ясовують, кого саме він задумав. Кожен має право на одне пряме
питання. Наприклад: «Це Олена?». На початку в ролі ведучого виступає вчитель.
«Тематичне інтерв'ю»
Обирається учень — «ведучий телепередачі». Учитель готує
матеріал: опорні слова для тематичного інтерв'ю, причому не
тільки загальні положення до обговорення, але й можливі
питання для бесіди. Діти сідають півколом, інтерв'юер —
навпроти. Він запитує, а діти відповідають, використовуючи фрази «Мені
здається,...», «На мій погляд,...», «По-перше,...; по-друге,...». Учні у
відповідях мають бути доказовими.
«Конкурс чомучок»
Його мета — навчати
дітей ставити запитання, мислити. Діти працюють у парі.
—Чому ти спізнився на
урок?
—Пізно вийшов з дому.
—Чому не вийшов раніше?
—Будильник не задзвонив.
—Чому так сталося?
—Звечора не завели.
—Чому не завели?
—Не могли знайти.
—Чому він не був на місці?
—Ним грався маленький брат.
Немає коментарів:
Дописати коментар